«Прочитав статтю у вашій газеті про нічні клуби та дівчат, які там працюють. Про багатих говорити не буду. Вони самі знають, як свої гроші заробляють. А дівчата, які виросли в маленьких містах або селах, інакше й не можуть заробити. І не проб’ються в життя.
Моя двоюрідна сестра закінчила педагогічний інститут. Працювала два роки в одеській школі. Одержувала таку маленьку зарплату, що не могла оплатити своє проживання та їжу. Вона повернулася назад до Ізмаїла. І забула про велике місто.
Я недавно відпочивав у клубі. Познайомився з дівчиною, яка там працює. Вона виявилася моєю землячкою, із села під Ізмаїлом. Розповіла, що намагалася працювати в інших місцях, але скрізь платили мало. От і довелося в клуб улаштуватися.
Тож не треба засуджувати цих дівчат. Вони хочуть нормального життя. А де їм на нього заробити? Запитання без відповіді.
Павло К.»
Чому ж? Спробуємо відповісти.
Автор листа, імовірно, має на увазі матеріал «Під холодним знаком «VIP» у постійній рубриці «Молодіжний квартал», («ОВ» від 18.11.2013 р.). У ньому справді йшлося про те, що деякі дівчата обрали для себе найлегший, на їхній погляд, спосіб заробітку – розважання забезпечених чоловіків у нічних клубах, з усіма відповідними наслідками…
З думкою Павла К. ми вже ознайомилися. Вирішили довідатися у самих дівчат родом із сіл та міст Одеської області, що ж вони думають із цього приводу? Ми дали їм почитати матеріал із «МК» і лист нашого небайдужого читача. А потім запитали тільки одне: як їм живеться в Одесі?
Надаючи слово кожній із наших сьогоднішніх героїнь, попередньо коротко розповідаємо про них самих.
Отже, знайомімся.
Інна Гайдаржи, 27 років
Кілька років тому Інна приїхала до Одеси з рідного села Дмитрівки Арцизького району. Після розлучення самостійно виховує шестирічного сина Ростислава. Улаштувала хлопчика до дитсадка. Туди ж пішла працювати помічницею вихователя й сама.
– А взагалі-то пробувала себе в різних сферах. Трішки була швачкою, потім помічницею закрійника. Але графік роботи не дозволяв забирати дитину з дитсадка вчасно. Мій робочий день закінчувався зазвичай о восьмій вечора. Довелося відмовитися. Влаштувалася до садка нянькою, паралельно вступивши на заочне відділення педагогічного університету.
Властиво, зарплати не завжди вистачає. Близько року тому я почала писати інформаційні та розважальні тексти для різних сайтів. Роботу цю не маю за тяжку. Скоріше, цікаву. Головний плюс – можливість вистроювати графік зайнятості та приділяти дитині досить уваги. Крім того, в нашій маленькій родині з’явилася ще одна стаття доходів, хоч і невеликих.
Взагалі, є чимало способів організувати свій час із користю для свого гаманця. Було б бажання. А бажання та стимул у нас є – мріємо придбати в Одесі свій куток. І поступово наближаємося до цієї мети.
Катя, 21 рік
Таких дівчат, як Катя, ви часто бачите в нічних клубах. Гарні, доглянуті, «дорогі»… Вона чудово розуміється на брендах і марках усього на світі – від фраже до елітного парфуму. У її денному графіку завжди знайдеться час для манікюру, корекції вій. Вона – одна з тих гламурних дівчат, яких представниці прекрасної статі проводжають презирливими поглядами, а чоловіки – довгими й оцінюючими. Часу на розмову у Каті було мало, тому ми поговорили в її машині дорогою на роботу. Зараз вона – стильна дівчина, яка впевнено керує машиною на жвавих міських вулицях і захоплено розповідає про нещодавно купленого домашнього улюбленця, кошеня Зевса. Важко повірити, що Катя виросла в крихітній комунальній квартирі, де в одній кімнатці тулилися її батьки, брат і вона сама.
– Ось уже кілька років від дев’ятої ранку до шостої вечора працюю перукаркою в салоні краси. По закінченні зміни їжджу до клієнтів, які за роки роботи стали постійними й воліють, щоб я підфарбовувала та стригла їх вдома. Іноді трудовий день закінчується об одинадцятій годині. Якщо зостаються сили, їду до клубу.
Я зовсім не проти того, щоб чоловіки залицялися до мене і підносили дорогі подарунки. Якщо йому приємно проводити час зі своєю дівчиною й він хоче порадувати її, чому б і не приймати навіть гроші. Але у кожної свідомої своєї гідності дами мусить бути свій стабільний прибуток. Якщо ти залежиш від чоловіка цілком і повністю, то це вже називається геть інакше...
Я так не можу. Більшість своїх бажань виконую сама. Захотілося машину кілька років тому – пішла на навчальні курси з перукарського мистецтва. Навчилася. Згодом з’явилися клієнти, коло поступово розширювалося. От і набралося грошей на машину. Не у батьків же просити! Самі ледве зводять кінці з кінцями. Нещодавно захотілося дорогу хутряну жилетку. Сама й придбала. Я не з тих, хто в житті воліє робити все сам. Ні. Просто дівчині, яка цінує свою честь і гідність, потрібно розуміти, що в неї має бути заняття, яке приносить їй хоч якусь незалежність.
Ірина Колісниченко, 20 років
Іра родом із села Кірового Великомихайлівського району. У вісімнадцять років дівчина приїхала до Одеси, влаштувалася пакувальницею до швейного цеху. Її хлопець теж родом із одного з сіл. Пара зустрічається вже півтора року. Вирішили оформити відносини. Дівчина завжди мріяла про розкішне весілля чоловік на двісті, після якого вона з чоловіком приїде до свого нового дому.
– Як би це пом’якше сказати: якби ми нічого не змінили в житті, то для того щоб справити весілля моєї мрії, потрібно було б жити надголодь іще років із п’ять. А якщо задумалися б про купівлю будинку, і зовсім не мусили б їсти, – ділиться Іра. – Але весілля ми плануємо цієї осені. Я вирішила допомогти своєму хлопцеві і вносити свою лепту в наш спільний бюджет. Тому почала пробувати себе і в інших напрямах роботи. Так за півроку від простої пакувальниці товару виросла до закрійниці. Істотно змінився й дохід. Тепер мрія не видається такою вже нереальною. Крім того, тепер при бажанні сама можу шити вироби будь-якої складності. Можливо, скоро буду й цим заробляти.
Тобто, дівчата, якщо є мрія, не відмовляйте собі в ній. Не розраховуйте, що хтось виконає її для вас.
Наші респондентки молоді, розумні, привабливі. Вони не відмовилися б від елегантного модного одягу, дорогої косметики, відпочинку в престижних закладах. Але…
Не вибрали вони для цього шлях, як то кажуть, найменшого опору. Хоча могли б. Однак кожна своїм вибором продемонструвала, що є й інші можливості заробити. І вже точно вони краще собі уявляють, до чого з роками призведе їхній вибір: Інна сподівається стати високоласною рерайтеркою і заробити на квартиру для них із сином. Катя впевнена, що за кілька років відкриє власний салон краси. Іра вже готується до весілля і планує, яким буде її дім. Чи можуть про це так само впевнено говорити «музи нічних клубів»?..
