Наші читачі уважно відслідковують інформацію, що стосується порятунку Куяльнику. Сьогодні ми пропонуємо міркування голови депутатської групи «Куяльник» в обласній раді Сергія СТЕПАНЕНКА.
Регіональна програма збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману на 2012-2016 рр. (далі – Програма), ухвалена Одеською обласною радою 28 жовтня 2011 року в межах виконання нею свого ж рішення від 12 травня 2010 року, спрямована на збереження унікального водного об'єкта, що має чудові лікувальні природні ресурси (грязь і ропа), але почав раптово міліти на початку XXI століття.
Заходи, включені до Програми, базувалися на наукових дослідженнях водойми, виконаних у XX та на початку XXI століття відомими вченими із НДІ й вузів Одеси та інших міст України. Проект Програми широко обговорювався протягом півтора року на засіданнях Басейнової ради річки Великий Куяльник і Куяльницького лиману (далі – Басейнова рада), створеної на виконання того ж рішення від 12 травня 2010 р. До роботи ради були залучені наукові, виробничі та навчальні заклади, що займалися проблемами лиману, громадські екологічні організації, а також місцеві органи виконавчої влади. Таким чином, до Програми були включені практично всі обґрунтовані пропозиції, спрямовані на відновлення екологічного стану Куяльницького лиману. І насамперед – його гідроекологічного балансу, який від середини першого десятиріччя XXI століття став стрімко погіршуватися.
Докладніше причини цих негативних процесів і аналіз прийнятих у Програмі заходів для їх подолання викладено в брошурі «Причини обміління Куяльницького лиману та шляхи його порятунку», що вийшла наприкінці серпня 2013 року в одеському видавництві «Екологія».
Фактичне невиконання Програми у 2012 році та наростання негативних процесів у лимані викликали серйозну тривогу вчених, громадських працівників і депутатів обласної ради. Так, відповідно до Програми у 2012 році було необхідно профінансувати й виконати заходи загальним обсягом 7 млн 420 тис. грн, з них з обласного бюджету – 7 млн 110 тис. грн. Фактично були профінансовані роботи на 211 тис. грн, або менше 3% від запланованого! Не виконувалися роботи щодо винесення на місцевість округу й зон санітарної охорони курорту Куяльник, позначених Постановою Ради Міністрів УРСР від 7.03.1985 р. № 102, захисних прибережних смуг річок Великий Куяльник, Долбока, Кубанка та ін., не розпочали й проектування розчищення русла цих річок. Не починалися роботи з аналізу усталеної системи водокористування, паспортизації водних об'єктів і гідротехнічних споруд, їхніх власників у басейні Куяльницького лиману, не розроблялася система інтегрованого природокористування в цьому водному басейні… І ще багато важливих заходів залишалися тільки на папері. На превеликий жаль, у 2012 році не було розпочато проектування гідротехнічної споруди для поповнення лиману морською водою, незважаючи на ухвалене 28 серпня 2012 року рішення сесії обласної ради та виділення коштів з обласного бюджету на виконання робіт. Це істотно вповільнило і далі вповільнює темпи реалізації першорядного завдання з порятунку лиману.
Ставлення до Програми серйозно змінилося після робочої поїздки Президента України В.Ф. Януковича до Одеси у вересні 2012 року та його Доручення від 19 жовтня 2012 р. про реалізацію заходів, спрямованих на збереження природного комплексу Куяльницького лиману. При заступникові голови обласної державної адміністрації було створено робочу групу з виконання заходів Програми. Вона практично щотижня відслідковувала перебіг виконання ухвалених рішень, і передусім – будівництва гідротехнічної споруди для сполучення лиману з Одеською затокою.
У квітні 2013 року питання «Про перебіг виконання Регіональної програми збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману на 2012 – 2016 рр.» було розглянуте на колегії облдержадміністрації, за результатами обговорення було винесено розпорядження голови облдержадміністрації від 7.05.2013 р. № 412/А.
Відповідно до цього розпорядження та з урахуванням бурхливої громадської дискусії про доцільність поповнення лиману морською водою з обласного природоохоронного фонду у квітні 2013 року було виділено 294,5 тис. грн для проведення наукової експертизи висновків учених Одеського державного екологічного університету (ОДЕкУ) про можливість і необхідність будівництва гідротехнічної споруди, що дозволяє подавати морську воду до Куяльницького лиману. Виконані вченими ФХІ ім. О.В. Богатського і Одеської філії ІнБПМ ім. О.О. Ковалевського НАН України, УкрНДІ медичної реабілітації та курортології Мінохорони здоров’я України дослідження цілком підтвердили висновки фахівців із ОДЕкУ. Це дало, нарешті, можливість розпочати проектування гідротехнічної споруди для поповнення лиману морською водою.
Користуючись нагодою, хочу висловити вдячність одеським ученим і захват від їхньої роботи. При мізерному фінансуванні, вкрай стислих термінах, величезній відповідальності, яка лягла на їхні плечі, вони виконали унікальне комплексне наукове дослідження за проектом, що не має аналогів у світі, тим самим підтвердивши високий статус одеської наукової школи.
У квітні 2013 року в обласній раді було створено депутатську групу «Куяльник». Вона взяла під свій контроль реалізацію Програми. До складу групи на грудень 2013 року входять уже 20 депутатів, було проведено сім засідань, зокрема два виїзні, на яких звітували заступник голови облдержадміністрації, директори департаментів екології та природних ресурсів, фінансів облдержадміністрації, проектного інституту «Укрпівденгідроводгосп». Створення групи дало змогу скоординувати зусилля депутатів обласної ради та встановити бодай якийсь контроль над станом виконання Програми.
У березні 2013 року за дорученням Одеської обласної ради в ОДЕкУ відбувся науковий семінар, присвячений обговоренню проекту наукового обґрунтування створення національного природного парку «Куяльницький». На семінарі були ухвалені рішення про необхідність істотного доопрацювання проекту та прискорення робіт із розробки проекту закону про закріплення за Куяльницьким лиманом статусу курорту загальнодержавного значення. Такий проект закону «Про оголошення території Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення – курортом Куяльник» було представлено в липні 2013 року вченими ОДЕкУ на засіданні депутатської групи «Куяльник» і передано до Одеської облдержадміністрації. Завдяки народному депутатові України С.В. Ківалову і очолюваному ним у Верховній Раді міжфракційному об'єднанню «Одеса» цей проект, доопрацьований у НУ «Одеська юридична академія», був офіційно зареєстрований у Верховній Раді в листопаді 2013 року.
На підставі висновків наукової експертизи трьох науково-дослідних інститутів, про яку говорилося вище, 18 вересня 2013 року рішенням сесії обласної ради з обласного природоохоронного фонду було виділено 848,9 тис. грн на розробку проектно-кошторисної документації будівництва гідротехнічної споруди для сполучення Куяльницького лиману і Одеської затоки. Також було виділено 650,1 тис. грн на розробку проектно-кошторисної документації на виконання робіт щодо розчищення русла р. Великий Куяльник.
На цій же сесії було ухвалено ініційоване депутатською групою «Куяльник» звернення облради до Кабміну з проханням про виділення з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 100 млн грн на реалізацію заходів Програми з відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману.
У травні – жовтні 2013 року робочою групою під керівництвом заступника голови облдержадміністрації було виконано велику роботу щодо вибору траси гідротехнічної споруди, обґрунтування можливості використання наявних трубопроводів, відведення землі, вибору інженерного розв'язку щодо забору морської води, перекладання труб по трасі трубопроводу та інших питань. Завдяки цій роботі вдалося істотно скоротити плановані витрати на будівництво – з понад 100 млн грн (як це оцінювалося обласним управлінням капітального будівництва у грудні 2012 року) до 28-30 млн грн, а також істотно скоротити плановані терміни будівництва – з трьох-чотирьох років до року-двох. Так, виконана восени 2013 року заміна 120 метрів прокладеної у 80-ті роки минулого століття труби дає змогу використовувати наявний трубопровід загальною довжиною близько кілометра для подавання в лиман морської води.
Інтенсивна робота робочої групи в розширеному складі триває й після призначення на посаду заступника голови облдержадміністрації О.М. Куракова. На стадії завершення розробки проекту виникає багато несподіваних проблем, які пов'язані з «підводними каменями» нашого законодавства, плутаниною в міському господарстві. Їх треба дуже оперативно та грамотно розв’язувати.
У липні – вересні 2013 року з ініціативи Одеської обласної державної адміністрації було виконано велику роботу з очищення берегів Куяльницького лиману від побутового та господарського сміття – загалом було проведено п'ять суботників, у яких активну участь брали районні адміністрації Комінтернівського, Біляївського й Іванівського районів, Суворовського району м. Одеси, школярі, працівники бюджетних організацій, громадські активісти, студенти, вчені, депутати облради і просто небайдужі громадяни.
У другій половині 2013 року почалися активні роботи зі встановлення в натурі кордонів першої зони округу санітарної охорони курорту «Куяльницький лиман» у межах реалізації регіональної та районної програм розвитку земельних відносин у Комінтернівському районі, фінансування яких здійснюється за рахунок місцевого бюджету. У перспективі передбачається продовження цієї роботи на територіях Іванівського району, що примикають до лиману та річки Великий Куяльник.
У 2013 році було проведено велику роботу з інформування та роз'яснення громадськості суті ухвалених обласною радою й облдержадміністрацією рішень щодо порятунку Куяльницького лиману – проведено чотири круглі столи за участю широкого кола громадських активістів, екологів, ЗМІ, кілька прес-конференцій, у соціальних мережах є створена й активно працює сторінка «Порятунок Куяльника» (www.Facebook.com/ SpasenieKualnika) та ін. Мною як депутатом видано вже згадувану брошуру «Причини обміління Куяльницького лиману та шляхи його порятунку».
Проте, при всіх позитивних тенденціях 2013 року, слід об'єктивно оцінювати досягнуте – абсолютна більшість завдань Регіональної програми так і залишилася на папері. Згідно з Програмою, у 2013 році мали провадитися роботи за 16 пунктами на загальну суму 7 млн 375 тис. грн, а реально виконувалися роботи тільки за 3 пунктами у загальному обсязі 1 млн 878,8 тис. грн, що склало ледь більше 25% від запланованого. Уже два роки поспіль не фінансуються й не виконуються такі важливі заходи Програми, як:
– аналіз усталеної системи водокористування в басейні Куяльницького лиману, розробка та впровадження системи інтегрованого природокористування в окрузі санітарної охорони курорту;
– паспортизація водних об'єктів і гідротехнічних споруд, їхніх власників у цьому водному басейні;
– аналіз усталеної системи землекористування в зонах санітарної охорони курорту «Куяльницький лиман», її коректування відповідно до вимог Закону України «Про курорти», Водного та Земельного Кодексів України;
– винесення на місцевість кордонів прибережних захисних смуг і облаштування водоохоронних зон річок і балок, що впадають у Куяльницький лиман;
– проведення екологічного аудиту джерел забруднення природного середовища в басейні Куяльницького лиману;
– проведення інвентаризації та ліквідації джерел забруднення водних об'єктів, стихійних смітників побутового та господарського сміття на берегах лиману й річок, що в нього впадають;
– створення системи моніторингу гідроекологічного стану Куяльницького лиману та природних ресурсів у басейні лиману. Створення геоінформаційної бази даних по цих природних об'єктах;
– облаштування пересипу Куяльницького лиману та створення там ветланд-парку (водно-болотний парк);
– проведення інформаційної освітньо-просвітницької кампанії серед жителів
м. Одеси і районів області, розташованих у басейні Куяльницького лиману.
Загальне недофінансування заходів Програми за 2012-2013 роки склало 12 млн 395 тис. грн (це майже 44% від усіх запланованих у Програмі на 2012-2016 рр. коштів).
У 2014 році поряд із позначеними вище заходами необхідно також продовжити роботи з виконання таких уже розпочатих заходів Програми, як:
– будівництво гідротехнічної споруди для сполучення Куяльницького лиману з Одеською затокою;
– розчищення русел річок Великий Куяльник, Долбока, Кубанка, балок Гільдендорфська і Корсунцівська;
– розробка наукового обґрунтування та вибору в межах 2-ї й 3-ї зон санітарної охорони курорту місця облаштування національного природного парку «Куяльницький»;
– науковий моніторинг стану Куяльницького лиману.
Властиво, передбачені Програмою на 2014 рік 6 млн 470 тис. грн (з обласного бюджету – 6 млн 220 тис. грн), навіть із урахуванням недофінансування 2012-2013 рр., не можуть забезпечити виконання всіх перелічених вище робіт.
Тому вважаю за необхідне, з одного боку, істотно переглянути фінансування Програми у 2014 році – для реалізації її першорядних заходів необхідно виділити не менше 55 млн грн, з яких близько 30 млн грн потрібні будуть для будівництва трубопроводу «Куяльник – Одеська затока» і близько 19,5 млн грн – для виконання першої черги розчищення русла р. Великий Куяльник. З іншого боку, – домогтися співфінансування виконання заходів із Державного бюджету України та бюджету міста Одеси. Так, як не парадоксально це звучить, за минулі кілька років наш обласний центр – основний споживач природних ресурсів Куяльницького лиману, і, історично, засновник та основний піклувальник курорту – не вніс жодної гривні для його порятунку! У травні 2013 року це було зазначено перед міською владою в розпорядженні голови обласної державної адміністрації за № 412/А. Проте місто не квапиться виділяти кошти для виконання Програми.
Крім того, потрібні серйозні організаційні й адміністративні зусилля щодо супроводу проекту закону «Про оголошення території Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення – курортом Куяльник» у Верховній Раді України, а також ухвалення центральними органами виконавчої влади рішення про розробку Державної програми розвитку курорту «Куяльницький лиман».
Виконання всього комплексу заходів, позначених у Програмі, потребує координації зусиль усіх гілок влади в області, а також активної участі в цій роботі громадськості. Для цього рішенням сесії Одеської обласної ради від 15 травня 2010 року був створений організаційний механізм у вигляді Басейнової ради Куяльницького лиману. Однак, попрацювавши рік над створенням проекту Регіональної програми порятунку Куяльника, вона фактично припинила своє існування через бюрократичні зачіпки щодо її статусу. Можу ще раз повторити свою позицію, викладену в брошурі «Причини обміління Куяльницкого лиману та шляхи його порятунку»: Басейнова рада мусить працювати як координаційний орган Одеської обласної державної адміністрації, що виконує функції громадсько-державного управління та контролю виконання завдань, поставлених у Програмі. Сподіваюся, що дворічні зусилля щодо поновлення роботи Ради нарешті знайдуть підтримку в керівництві обласної державної адміністрації.
Крім того, реалізація Програми вступає в таку фазу, що без створення обласного комунального підприємства, яке б узяло на себе як функції замовника виконання заходів Програми, так і функції експлуатації та моніторингу, не обійтися. Звичайно ж, за своїми завданнями, їхніми комплексністю та складністю, це підприємство мусить істотно відрізнятися від нині чинних – насамперед своєю науковою складовою – це має бути свого роду науково-виробниче підприємство. Такого досвіду в області поки що немає, хоча в радянський час науково-виробничі об'єднання працювали в Одесі, та й наукові кадри, здатні вирішувати поставлені завдання, в області поки що є.
На закінчення ще раз хочу підкреслити, що розв'язання всього масиву проблем Куяльницького лиману можливо тільки за виконання двох умов:
– по-перше, має здійснюватися комплексний підхід, що полягає в реалізації всього переліку заходів, передбачених регіональною Програмою. Немає одного або кількох окремих заходів, які дозволять розв'язати всі проблеми лиману – тільки послідовне виконання всіх без винятку пунктів Програми оздоровить гідроекологічну ситуацію на Куяльницькому лимані;
– по-друге, без фінансової підтримки з боку державного бюджету неможливо здійснити весь комплекс заходів, передбачених регіональною Програмою, а також реалізувати повною мірою лікувальний, оздоровчий і соціально-економічний потенціал курорту «Куяльницький лиман».
