У штормову погоду підвищується значення філії «Морська пошуково-рятувальна служба» ДП «Адміністрація морських портів України».
До цього славетну сторінку в історію порятунку суден, людей і вантажів, які перебувають на них і потрапляють в біду, вписала служба щодо проведення аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт (АРПТР). У 1993 році, услід за обмеженням її можливостей, звузилися й функції, – підприємство набуло значення Морської аварійно-рятувальної служби (МАРС). Сьогодні вона переживає процес ліквідації. Однак Україна не вільна від зобов’язань щодо міжнародних договорів, суть яких – здійснення операцій щодо пошуку й порятунку тих, хто потрапив у біду на морі.
– Морський пошуково-рятувальний район України становить близько 137 тисяч квадратних кілометрів. Це приблизно чверть сухопутної території країни, – показує на карті Чорномор’я начальник філії «МПРС» Ігор Грець. – Звідси наші головні завдання – забезпечення постійної пошуково-рятувальної готовності для порятунку людей, надання їм невідкладної медичної допомоги та евакуації в безпечне місце. Торік ми провели близько трьох десятків операцій, у результаті чого врятовано 25 чоловік.
Сьогодні в радіоцентрі на добовій вахті капітан Павло Мойсеєнок.
– Під контролем МПРС уся надводна ситуація, – говорить він. – Сюди надходять сигнали небезпеки або інформація про судна, що потрапили в біду. Їх випромінює так званий цифровий виборчий вузол, а приймає берегова апаратура. У закодованому вигляді повідомляються номер судна, його координати.
Існує чотири координаційні центри з головним в Одесі. Підлеглі йому філії розташовані у Севастополі, Керчі і Маріуполі. Їх модернізація і вкладення інвестицій стали можливими після переходу служби до складу Адміністрації морських портів. Одеська радіостанція, яка охоплює зону з радіусом 92 милі, є найпотужнішою.
Оперативний порядок радіообміну наочно видний на прикладі пригоди, коли 27 грудня минулого року із Севастопольського загону морської охорони біля селища Новофедорівки прийшло екстрене повідомлення про те, що надувний гумовий човен несе в море. Двоє рибалок, які перебували у ньому, не справляються із дрейфом.
Прикордонна влада в цьому районі своїх коштів не має. О 23.38 капітан пошуково-рятувального катера ПРК-04 Морської пошуково-рятувальної служби одержав вказівку готувати судно до виходу в море. Як буває, авральна ситуація супроводжувалася несприятливою погодою. Над морем стояв туман і обмежував видимість до 100 м. Досить сильний північно-східний вітер не піднімав великої хвилі, але температура і повітря, і води становила всього +5 градусів.
Бідолах виявили й підняли на борт. Один з них зазнав сильного переохолодження ніг.
На перепровіряння інформації та визначення, яких вжити заходів щодо порятунку людей, дається 5 хвилин. Ситуація зрозуміла, коли сигнал надходить з моря. Набагато складніше діяти, як у випадку, коли жінка зателефонувала з Вапнярки через дві доби після того, як не дочекалася повернення чоловіка з риболовлі.
– Пошук місцеперебування того, хто потрапив у біду, – те саме, що детективне розслідування, – говорить П. Мойсеєнок. – Невідомо, звідки й на якому плавзасобі горе-рибалка вирушив у море. Які вітри і течії ним керують, куди його могло знести.
Для того, щоб кинутися на допомогу по тривозі, в арсеналі МПРС є п’ять швидкохідних пошуково-рятувальних катерів ПРК-04, побудованих за фінським проектом. Один з них базується в Іллічівську, другий – у Вилковому. Вони можуть розвивати швидкість до 40 вузлів і ходити при сильному хвилюванні. Для масштабніших випадків у Севастополі базується рятувальне багатоцільове судно «Александр Охрименко» (колишній «Светломор-4»).
Простоювати катерам не доводиться. Так, за повідомленням від капітана т/х «Anna Marine», що йде під прапором Молдови, 16 грудня 2013 року пасажирові з Туреччини потрібна була термінова медична допомога. У стадії тривоги швидкісний катер МПРС із лікарем з т/х «Александр Охрименко» вийшов назустріч порому. І прийняв потерпілого на борт. В Комишовій бухті Севастополя хворого передали бригаді «швидкої допомоги».
Схожий випадок був також
7 вересня 2013 року. О 2.20 ночі катер вийшов на допомогу хворому з танкера-хімовоза «Pink Coral» (прапор Мальти) для невідкладної медичної допомоги члену екіпажу.
Але ж катер не надасть реальної допомоги потопаючому судну?
– Відповідно до трьох міжнародних Конвенцій, що визначають діяльність служби, ми відповідаємо лише за надання допомоги людям, які зазнають нещастя. Ми єдині зі світовою тенденцією, за якою порятунок людського життя на морі здійснюється безкоштовно. Це обов’язок кожного моряка, – говорить І. Грець. – Але ми не беремо на себе зобов’язань щодо порятунку майна. Ця діяльність регулюється іншими нормативами й відбувається на платній основі.
Так, капітани МПРС завжди на містку. Але їх професіоналізм не скасовує тієї проблеми, що питання порятунку потопаючого судна і вантажу, що перебуває на ньому, до слова, здатного забруднити море, не вирішуються. А чи зможуть невеликі швидкохідні катери прийняти на борт увесь екіпаж і пасажирів потопаючого судна?
Колись цим займалася МАРС. Але підприємство не змогло існувати за рахунок комерційної діяльності своїх транспортних буксирів і госпрозрахункових підводно-технічних робіт.
І все-таки сьогодні МПРС, ставши філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», із упевненістю дивиться в майбутнє.
