Лапатий сніг падав цілу ніч. На ранок товста біла ковдра вкрила все Слюсареве. Ледь почало світати, як з боку садиби лісництва почувся звук тракторного двигуна. Місцеві жителі, які вийшли на свої подвір’я, аби прокидати доріжки до господарчих будівель, одразу здогадалися: «Никанорович виїхав, щоб прогорнути дороги».
У Слюсаревому вже звикли: який би великий сніг не випав, протягом кількох годин усі вулиці в селі будуть якісно прогорнені. Бо ця справа покладена керівництвом ДП «Савранське лісове господарство» і Слюсарівського лісництва на тракториста підприємства Анатолія Никаноровича Шкрабака.
Саме це пригадалося, коли розпочав розмову з адміністрацією держпідприємства «Савранське лісове господарство» про кращих його працівників. Серед них і механізатор Анатолій Шкрабак. Він працює на тракторному навантажувачі маніпуляторного типу, ось уже двадцять третій рік. А взагалі-то Анатолій Никанорович прийшов працювати до лісництва ще 1973 року, відразу після служби в армії. Тривалий час трудився на гусеничному Т-74, на якому виконував роботи зі створення захисних лісових насаджень у ярах і балках на території не лише Савранського, а й сусідніх районів. Потім змінив місце роботи, ставши колгоспником.
На початку 90-х Слюсарівське лісництво, яке тоді було складовою частиною Балтського лісгоспу, очолив Анатолій Слободянюк. Збільшуючи штат фахівців, керівник запросив на підприємство ряд жителів села. Запропонував і А. Шкрабаку знову стати трудівником господарства і освоїти незнаний доти там вид лісогосподарської техніки – тракторний навантажувач маніпуляторного типу. Довго не вагаючись, слюсарянин дав згоду. Деякий час довелося призвичаюватися до нової справи, адже специфіки роботи тракториста в полі і у лісі значно різняться. Прискорити процес адаптації допомогли механізатори-ветерани лісництва. Згодом і А. Шкрабак досягнув у своїй справі неабияких успіхів.
Коли спостерігаєш за роботою навантажувача, яким керує Анатолій Никанорович, складається враження, що це вміла рука якогось велетня обережно бере колоди, швидко та акуратно кладе їх на платформу лісовоза – настільки вправно керує тракторист. Як уже згадувалося, у сніжні зими він, за потреби, сідає за важелі бульдозера, аби звільнити від снігових заметів вулиці села та лісові дороги в напрямку місць проведення порубок догляду. Буває, приходить на допомогу і працівникам райавтодору, прогортаючи дорогу, що веде від Слюсаревого до шляху Саврань – Дубинове. І цю роботу тракторист виконує так, що на його адресу звучать лише вдячні відгуки від водіїв та пішоходів.
Своєю сумлінністю, відповідальністю, безвідмовністю, працелюбством, товариськістю слюсарянин заслужив повагу і авторитет як на роботі, так і в селі. Його нагороджено Грамотою Держкомлісгоспу і ЦК профспілки працівників лісового господарства України, Подякою голови Держлісагенства України. Портрет А. Шкрабака прикрашає районну Дошку пошани.
