5-річчю створення в Одесі музею Голокосту було присвячено презентацію першої частини інформаційно-історичного довідника «Географія Катастрофи». Протягом двох років над ним працював директор музею, кандидат філософських наук Павло Козленко. Довідник видано за підтримки представництва «Американського Єврейського об’єднаного розподільчого комітету» в Одесі та на півдні України.
Страшне слово Трансністрія пам’ятають сьогодні, переважно, люди старшого покоління. Ті, хто пережив румунську окупацію. Тоді, за часів війни, було створено адміністративний округ на частині територій Одеської, Вінницької, Миколаївської областей України, а також лівобережної Молдавії. Він і одержав назву Трансністрія. Павло Козленко зібрав унікальну інформацію про масові розстріли, випадки спалювання людей у різних населених пунктах Ананьївського, Арцизького, Балтського, Березівського, Білгород-Дністровського, Болградського, Великомихайлівського, Іванівського, Ізмаїльського, Кілійського, Комінтернівського, Кодимського, Котовського, Красноокнянського, Любашівського, Миколаївського, Роздільнянського, Ренійського, Савранського, Татарбунарського, Тарутинського, Ширяївського районів. Навіть страшно уявити, скільки доль було перекреслено тоді карателями! Йдеться про тисячі людей!
Як справедливо відзначив професор кафедри філософії та соціології Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського Євген Боринштейн, книжка повертає людям факти історії, про які розповісти сьогодні можуть вже лише архіви. Адже багато жителів сучасних міст, сіл і селищ поняття не мають, які трагічні події розвивалися там, де вони живуть, у 1941-44 роках! Довідник розповідає про місця масових поховань, про пам’ятні знаки. І, на жаль, про людську байдужість. Тому що далеко не скрізь керівництво районів допомагає та підтримує ініціативу громадських активістів щодо увічнення пам’яті передчасно загиблих жертв німецько-румунських окупантів. Так не проявляють інтересу до цього в Іванівському та Кодимському районах області.
Павло Козленко працює далі. Він має намір видати другу і третю частини інформаційно-історичного довідника, щоб оприлюднити адреси розправ над людьми по всій Трансністрії, і списки загиблих. Адже дуже багато родин так дотепер і не знають, де загинули на тій страшній війні їхні родичі. Не знають, куди можуть прийти, щоб схилити голову, покласти квіти, згадати померлих та помолитися за мир. Це необхідно зробити ще й для того, щоб не девальвувалася ціна людського життя, – головного мірила сучасного буття.
