У 1828 році за поданням міністерства народної освіти імператор Микола Перший затвердив положення про початкову освіту в Російській імперії. Повсюди стали створюватися училища – парафіяльні, що давали початкові знання, і повітові, у яких найкращі випускники парафіяльних могли продовжити навчання.
Уже наступного року з’явилися повітові училища для дітей дворян і військовослужбовців в Ізмаїлі й Акермані (нині Білгород-Дністровський). А училище східних мов розташувалося в одеському будинку пана Дестуні. У 1834 році в будинку барона Рено на Соборній площі розпочало свою роботу Одеське повітове училище. А в передмісті – на Молдаванці, в будинку титулярного радника пана Кольчевського, – парафіяльне училище двокласного вищого розряду.
Тоді ж із височайшого дозволу Миколи Першого в Одесі відкрилася публічна бібліотека. Була вона в одному з півциркульних будинків на Приморському бульварі. А в будинку пана Прокопіуса на вулиці Грецькій Григорій Цайковський розмістив бібліотеку для читання французькою, німецькою та італійською мовами.
У 1834 році в будинку купця Рафаловича на вулиці Єврейській запрацювала книжкова крамниця, а панове Золотов (ад’юнкт Ришельєвського ліцею) і Картамишев запросили публіку до бібліотеки для читання.


























