Відомий французький філософ Жан-Жак Руссо у XVIII столітті сказав: «Єдиний спосіб утримати державу в стані незалежності від будь-кого є сільське господарство. Торгівля створює багатство, однак сільське господарство забезпечує свободу».
З того часу багато що змінилось на земній кулі, але це мудре висловлювання лишається актуальним і сьогодні. Ситуація в нашій державі свідчить, що єдина галузь економіки, яка зберігає позитивну динаміку розвитку в умовах воєнних дій і приносить валюту від експортних операцій, – АПК.
Цьогорічні жнива ще раз підтвердили високий виробничий потенціал агропромислового комплексу. Так, у країні зібрано понад 35 мільйонів тонн ранніх зернових і зернобобових культур, що на 3 мільйони більше, ніж торік разом з Автономною Республікою Крим. Урожайність зернових склала 36,5 ц/га, що на 4 ц/га перевищує минулорічний показник.
Вагомий внесок в загальноукраїнський коровай одеських аграріїв, які зібрали в поточному році 3,1 мільйона тонн зерна при врожайності 32,1 ц/га, що на 2,5 ц/га більше від торішнього показника. За валовим збором ранніх зернових Одещина посіла перше місце в Україні. Для порівняння: у наших сусідів-миколаївців урожайність склала 30,2 ц/га, херсонців – 27,8, запоріжців – 27,6, дніпропетровців – 30,4 ц/га.
Найвищу врожайність в області зафіксовано у Кодимському районі – 46,1 ц/га. На другому місці – хлібороби степового Арцизького району – 42,6 ц/га, на третьому – їхні сусіди саратці – 40,9 ц/га. Вперше в історії області аграрії чотирьох районів намолотили понад 200 тисяч тонн зерна кожен. Це Саратський – 247,4 тисячі, Тарутинський – 224,5, Білгород-Дністровський – 220,2, Арцизький – 200,9 тисячі тонн. Ще в 13 районах намолочено понад 100 тисяч тонн збіжжя.
Валовий збір основної продовольчої культури – пшениці – по області склав майже мільйон дев’ятсот тисяч тонн, за урожайності 35 ц/га. Слід також зазначити, що за даними Державної інспекції сільського господарства в Одеській області понад вісімдесят відсотків зерна нового врожаю належить до категорії продовольчого, з нього, своєю чергою, 63 відсотки відповідають 1-3 класам (група «А»), решта відповідає критеріям 4-5 класів (група «Б»), та незначну частину віднесено до шостого класу, тобто – до фуражного зерна. Це свідчить, з одного боку, про значну допомогу, надану виробничникам одеськими селекціонерами щодо запропонованих нових сортів сильних і суперсильних пшениць, а з іншого – про високий рівень агротехніки в більшості господарств.
Вирощено і забрано хороший урожай ріпаку – близько 250 тисяч тонн, за середньої урожайності 21 ц/га. Це більше, ніж минулого року за валом на 54 тисячі тонн. При цьому найбільше намолотили сільгосппідприємства Арцизького району – 28, Ананьївського – 27, Красноокнянського – 26 ц/га.
У розрізі господарств перш за все слід відзначити ПП «Ніка-Агро» Тарутинського району, яким керує Василь Каражеков. Тут з площі півтори тисячі гектарів намолочено 10,5 тисячі тонн збіжжя за врожайності 68 ц/га, у ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», керівник якого Юрій Ружицький, намолочено по 63 ц/га, у ТОВ «Кодимське зерно» Кодимського району (керівник Володимир Мельник) – по 61 ц/га.
На жаль, є й протилежні результати. Найнижчий урожай зібрано в Комінтернівському – 20,1 ц/га, Фрунзівському та Роздільнянському районах – по 23,2 ц/га. А серед підприємств це ФГ «Прогрес-В» Роздільнянського району, де з кожного із 285 га намолочено по 8,9 ц/га зерна.
Звичайно, погодні умови в Комінтернівському та Роздільнянському районах цього року були далеко не ідеальними, але, як свідчить приклад багатьох інших районів і окремих господарств, справа не тільки в погоді. У тому ж Комінтернівському районі вже кілька років поспіль третину посівних площ стабільно відводять під соняшник, грубо порушуючи тим самим сівозміни. Отож не дивно, що в кінцевому підсумку це не може не вплинути на збереження родючості ґрунтів, а звідси, безумовно, й на врожайність всіх сільськогосподарських культур.
