Перша марка, на якій було зображено панцирник «Потемкин», мала номінал 3 копійки і належала до серії «25 лет Первой русской революции 1905-1907 гг.». Автор зображення (яке не цілком відповідало історичній реальності) – С. Новський. Марка була виконана в червоних тонах, 750000 примірників – без зубцівки і мільйон – із гребінчастою зубцівкою.
Наступна поява панцирника на марках датується аж 1965 роком. Це, вочевидь, пов’язано з тим, що саме в цей час активізувалася наукова робота в даному напрямі. Зокрема, у 1950-1960-ті рр. проводяться записи спогадів свідків і учасників тих подій.
Спершу – 20 липня 1965 року – у випуску «60 лет Первой русской революции 1905-1907 гг.» на знаку поштової оплати з’являється щойно відкритий в Одесі пам’ятник потьомкінцям. Багатокольорова поштова марка номіналом 4 копійки художника
В. Пімєнова була виконана технологією глибокого друку і вийшла накладом 3 млн примірників, з гребінчастою зубцівкою.
У вересні 1965 р. було видруковано кадр із фільму С. Ейзенштейна «Броненосец Потемкин». Марка стала продовженням серії «Советское киноискусство» і зображала обличчя революційного матроса на першому плані та частину панцирника з двома гарматами головного калібру, що створювало ефект емоційності і виразності представленого фрагменту. Автор – художник І. Мартинов. Технологія друку – офсет, виконано з гребінчастою зубцівкою. Наклад – 3 млн примірників.
1972 р. у серії «История отечественного флота. Военно-морские суда» виходить низка марок із зображеннями бойових кораблів кінця XIX – поч. XX ст., серед них був і панцирник «Потемкин», спущений на воду 1900 р. Номінал марки – 4 копійки, техніка виготовлення – глибокий друк разом із металографією на крейдованому папері, з рамковою зубцівкою. Використано гравюру на металі художника Держзнаку Л. Майорової. Наклад – 4,3 млн.
У своїх спогадах авторка гравюри пригадує, що термін виконання тримався в межах півтора-два місяці, а от знак гравера, на відміну від звичайної практики інших країн, на радянських марках був відсутній. Це мотивувалося тим, що марка – результат колективної праці.
70-та річниця повстання не знайшла свого відображення у марках СРСР, але 27 червня 1975 р. на Одеському поштамті відбувалося погашення спеціальним штемпелем із зображенням панцирника на тлі прапора, датою погашення (27-VI-1975) і текстом: «70-летие восстания матросов на броненосце «Потемкин».
1979 р. кадр із фільму «Броненосец Потемкин» стає, нарівні з емблемою XI Московського кінофестивалю, сюжетом для ще однієї поштової марки, цього разу присвяченої 60-річчю радянського кіновиробництва (номінал – 15 копійок; виконана технологією глибокого друку з металографією). Визнаний більшістю критиків і глядачів одним із найкращих для всіх часів і народів, фільм став емблемою радянської кіноіндустрії.
14 червня 1985 р. виходить остання радянська марка, присвячена події. Тема червоного панцирника завершує свою місію міфу і зникає з масового вжитку. Марка номіналом 5 копійок була видрукувана рекордним накладом 3,7 млн примірників.
Сам корабель, окремі персони повстання, фільм, пам’ятник з’являлися і на конвертах (1963 р. – кадр із фільму, 1972, 1975 р. – панцирник, 1983 – пам’ятник Г. Вакуленчуку і пам’ятник потьомкінцям в Одесі). Принаймні сім разів випускалися поштівки із зображенням пам’ятника в Одесі: у 1972, 1975, 1978, 1981, 1983, 1985, 1987 рр. Панцирник з’являвся і на поштовій марці Республіки Малі у 1971 р.
У 2000 р. в Росії вийшла марка, присвячена С. Ейзенштейну. На ній поряд із профілем кінорежисера – революційний панцирник із демонстративно червоним прапором. Нагадаємо, що червоним прапор став після того, як С. Ейзенштейн власноручно його розмалював на плівці вже відзнятого фільму.
