За даними департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Одеська область посідає перше місце серед регіонів країни за вівчарством. Тут утримується третина овець від їхньої загальної кількості в країні. За цим показником область обігнала Закарпаття та Крим.
Традиційний регіон вівчарства на Одещині – Бессарабія. Саме тут розташовані племінні заводи й господарства, що виробляють галузеву продукцію основних видів – вовну, м’ясо, молоко, бринзу. Серед них – «Бородіно А» у Тарутинському районі, «Колос» і «Карамарин» у Болградському, «Нива» у Саратському.
А яка роль науки в цій справі, зокрема, учених Одеського державного аграрного університету?
– Провідними фахівцями в цій галузі є вчені кафедри генетики, розведення та годівлі сільськогосподарських тварин, яку очолює професор заслужений діяч науки й техніки України Олексій Йосипович Карунський, – говорить декан факультету технології виробництва, переробки продукції тваринництва й аграрної інженерії ОДАУ Людмила Тарасенко. – На рахунку вчених цієї кафедри десятки наукових розробок, авторських свідоцтв і статей.
– Хто конкретно із учених залишив помітний слід у вівчарстві?
– Передусім це профессорки-селекціонерки Валентина Кузьмівна Чепур і Алла Павлівна Китаєва, – говорить Людмила Олексіївна. – Під їхнім керівництвом виведено дві породи овець – асканійська м’ясо-шерстна із кросбредною вовною (з п’ятьма внутрішньопородними типами, зокрема одеським) і асканійська каракулева. Вони набули широкого поширення не тільки в нашій області, але й у країні.
До речі, праця Валентини Кузьмівни високо оцінена. Її нагороджено орденом Леніна й чотирма медалями, удостоєно звання заслуженого працівника сільського господарства України. У її активі 65 наукових статей і монографій, 32 методичних розробки. Під її керівництвом захищено п’ять кандидатських дисертацій.
– Робота з виведення нової породи овець виявилася не такою простою, як може здатися, – сказала Валентина Кузьмівна. – У нас було все необхідне – і теоретична основа, і тварини високої кондиції, але ягнята виходили не з тими характеристиками, яких ми очікували. І все доводилося починати спочатку. І не один, не два, а десятки разів.
Таким чином, на виведення нової породи овець селекціонерам потрібно було двадцять років. Зате й результат перевершив усі сподівання. Досить сказати, що довжина вовни сягала 24 сантиметрів. Її охоче купували сукняні фабрики, випускаючи тканини, що користуються підвищеним попитом на ринку.
– На жаль, в Україні практично не залишилося таких фабрик, і овеча вовна виявилася не потрібною, – шкодує професорка Чепур. – Щоправда, її охоче закуповують молдавські виробники килимів і успішно торгують ними на закордонному ринку. Адже все натуральне сьогодні у великій ціні.
Учені факультету не зупинилися на досягнутих успіхах, зараз їхня робота спрямована на підвищення м’ясної, молочної й традиційно шерстної продуктивності овець.
– Розробляючи ці напрями, ми тісно співпрацюємо з низкою підприємств, – говорить Людмила Тарасенко. – Зокрема з ТОВ «Бородіно А», яким керує Олександр Паларієв.
– Чим примітний цей вівчарський комплекс?
– По-перше, це величезне в масштабах України та Європи багатопрофільне підприємство, де тримають близько п’яти тисяч овець. По-друге, крім каракулю, який іде на виготовлення хутряних виробів, тут виробляють молоко та м’ясо, – веде далі Людмила Олексіївна. – Для цього «Бородіно А» закупило та встановило устаткування шведської фірми «Delaval», яке забезпечує одночасне доїння 120 голів тварин. І по-третє, – і це, на мій погляд, найголовніше, – «Бородіно А», займається вирощуванням і реалізацією високопродуктивного молодняку. Тобто, це широке поле для діяльності, де наші вчені мають можливість впроваджувати свої розробки й перевіряти їх на практиці, а студенти – вивчати передовий досвід тваринництва. Це господарство, поряд з іншими, – наша база для виконання не тільки дипломних, але й дисертаційних робіт.
До речі кажучи, на факультеті технології виробництва, переробки продукції тваринництва й аграрної інженерії ОДАУ є великий досвід виведення не тільки нових порід овець, але й високопродуктивних свиней. Але це тема для іншої статті.
