З наступаючим святом, любі дами!
Завтра на вас чекають букети весняних квітів, подарунки й теплі слова від чоловіків.
От і наша редакція вирішила зробити читачкам своєрідний презент.
Ми попросили засновника тижня моди в Одесі Костянтина Леонтьєва розповісти про деякі таємниці формування гардеробу. Зазвичай маестро розкриває їх тільки на спеціальних курсах.
Також ми порадимо представницям прекрасної половини людства, як створити своїми руками вбрання, що його можна побачити на сторінках модних журналів.
А ще – поцікавимося у сільських жителів, якими критеріями вони користуються при виборі одягу.
Отже, ласкаво просимо до нашої рубрики «Ребро Адама».
Геть сірість!
Якщо придивитися до одягу, то багато що можна сказати про соціальний статус, професію, фінансове становище й навіть про особисте життя того, хто в нього вдягнутий. Ви, ймовірно, здивуєтеся, але за одягом віддавна деякі сільські старожили розпізнавали, до якого роду належить та чи інша людина.
Як сьогодні ставляться до свого зовнішнього вигляду жителі сільської місцевості? Ми пройшлися по вулицях одного із сіл області. Результатами бесід ділимося з вами.
Як належить представниці педагогічної професії, Юлія Чувальська віддає перевагу класичному стилю в одязі. Психологи стверджують, що в різних опитуваннях 25% учнів зазначили, що образ педагога прямо пов’язаний із його зовнішнім виглядом. Юлія цікавиться новими колекціями Кіри Пластиніної, Андре Тана, тенденціями таких законодавців світової моди, як доми «Dior», «LouisVuitton», «Prada», «Valentino», «Chanel».
Намагаються не відставати від своїх педагогів і їхні вихованки, серед яких – Любов Кара.
– Уважаю, що покладатися на думку оточуючих немає сенсу, бо завжди найдеться людина, якій сподобається ваш стиль, так само як і така, що завважить його проявом несмаку.
Люба віддає перевагу вільному стилю й по можливості робить покупки в магазинах, вибираючи відомі світові бренди «Terranova», «Bershka».
Медичний працівник Ганна Неруца дає модні поради своїм дітям і чоловікові. Іноді допомагає у виборі одягу друзям.
– На мій погляд, сучасна мода має поєднувати в собі елегантність і практичність. Перша якість не дає забути про те, що ти жінка, а друга дозволяє залишатися ще й мамою, та господинею, – ділиться своєю думкою Ганна. – У моєму гардеробі присутні вироби визнаних і не дуже відомих фірм.
Домогосподиня Людмила Ніколаєва величезну увагу приділяє дітям. Крім того, у родини великий город і присадибна ділянка.
– Робота на городі, у дворі забирає значну частину часу, чоловік повсякчас у роз’їздах. Звичайно, хотілося б приділяти більше часу собі, але вдається це нечасто, – зізнається жінка. – Мені подобається спортивний стиль. Передусім, це зручно. Для людини, яка постійно змушена бути в русі, – це головний критерій вибору.
Чоловіки ж кажуть, що у своїх коханих їм хочеться бачити більше стилю та витонченості в одязі.
– Сірість – ось чого треба уникати нашим жінкам, – говорить підприємець Михайло. – Здебільшого вони одягаються скромно. У селі інакше важко. Я не знавець моди, але коли бачу жінку в сірому светрі, сірій спідниці й сірому жакеті, мимоволі думаю, що вона навмисне так одягається, щоб бути непомітнішою. Може, чоловік ревнивий, може, щоб не заздрили, а може, так із дитинства навчили – не виділятися. Розумію, що у нас тут особливо немає де вибирати одяг. Хоча наші батьки були ще обмеженіші в цьому, але незмінно в усіх були білі сорочки, яскраві вихідні хустки, блузи, плаття, гарні фартухи.
Віолетта КОНСТАНТИНОВА
Костянтин Леонтьєв: «Чекаю розвитку, позитиву, миру!»
У нас у гостях – президент громадської організації «Оdessa Fashion Union», засновник газети «Оdessa Fashion Day News», засновник торговельної марки «КЕКА» Костянтин Леонтьєв.
– Костянтине, крім своєї основної роботи та маси модних проектів, Ви викладаєте основи іміджмейкінгу. Поясню, чому мене дивують такого роду спеціальності. Була на кількох тренінгах, де жінку навчали бути жінкою: кокетувати, проявляти ніжність, лагідність. Ви ж, по суті, теж навчаєте дам того, що їм належить знати, як то кажуть, від природи. Чому так виходить?
– Ми зараз говоримо про «OFU Class». У мене займаються і дизайнери, і домогосподарки, і студенти. Курси допомагають бути почасти і стилістом: знати гардероб, розбиратися у фігурах людей, бути і психологом, і піарником, і маркетологом. Це цікава багатофункціональна професія.
Чому цього треба вчити? Імідж нашої людини навіяний тенденціями, які багато років тому прийшли з ринків, але ніяк не із професійних джерел – подіумів, дизайнерських майстерень. Пам’ятаймо, що зустрічають за одежинкою, а за розумом уже проводжають. Так от, у нас немає одежинки. Зшиті в Китаї речі сформували імідж більшості українців – і одеситів зокрема. Хотілося б його змінити. Адже імідж справді допомагає в житті, у кар’єрі, в коханні, в навчанні.
– Не всі наші читачки зможуть записатися до вас на курси. Поділіться базовими порадами формування правильного гардеробу.
– Людині слід розуміти, чого вимагає дрес-код на роботі, ритм життя поза нею. Я б порадив уважно вивчити свої фотографії. Дзеркало не завжди передає недоліки. Можете себе спеціально сфотографувати. Подивіться, що й де не так. Ви також побачите цікавинку, яку слід підкреслити.
Раджу також викинути всі старі речі: невиразну кофту з закордонної поїздки, сукню з випускного класу... Віддайте, подаруйте, викиньте. Звільніть простір вашого гардеробу для нових ідей. Гардероб – це теж організм, який живе своїм життям. Застарілі речі гальмують його розвиток – і ваше життя. Ви напевне помічали, скільки по вулицях ходить жінок зі згаслим поглядом, без посмішки, згорблених. Може, у когось негаразди на роботі, непорозуміння в особистому житті, в родині. І повірте, іноді саме гардероб та імідж відповідають за те, щоб налагодити і порозуміння в родині, і розвиток на роботі, і просування по кар’єрних сходах.
– В інтернет-спільнотах набирає популярності переробка старого одягу. Теж свого роду спосіб заощаджувати.
– Є такий напрям у моді – вінтаж. Слово запозичене з лексикону виноробів. Воно означає витримане, дороге вино. Отож, якщо у вас вдома є добре збережена, але застаріла річ, то чому б не вдихнути в неї нове життя. Або з незапам’ятних часів збереглася якісна тканина. Вартість становлять також аксесуари. Стародавні брошки, мережива – усе це робить образ ексклюзивним, унікальним. Головне, щоб це була фірмова річ, брендова. Щоб вона несла в собі інформацію.
– Весна вже надворі. Яким слід би стати сезонові «весна – літо 2015», щоб Ви назвали його ідеальним?
– Від цього сезону я чекаю якнайменше войовничих мотивів. Занадто багато мілітарі, людоньки! Розумію, що в країні дуже тяжкий період, але саме нині треба давати якнайбільше яскравих барв, мирних мотивів – природи, архітектури. Зображайте на тканині красу нашого міста, показуйте історичні пам’ятки регіону, море, небо. Я чекаю від весни тільки розвитку, позитиву та мирного неба для всіх нас.
Коли немає сімдесятьох тисяч
Ми пішли на експеримент. Спробували довести передусім собі, що мати вигляд мов з обкладинки модного журналу можна й не витративши на це великих грошей.
Для порівняння витрат зв’язалися з шоурумом відомої дизайнерки Уляни Сергєєнко.
Вибрали стримане, класичне вбрання а-ля «білий верх – чорний низ». Біла блузка коштує ледь більше двадцяти однієї тисячі гривень. Ціна спідниці приблизно 48000 гривень. Плюсуємо доставку – 50 доларів США. У нашій країні це вже близько тисячі трьохсот гривень. Разом – 70300 грн за таке вбрання. Віддасте? Навряд чи. Я б теж не віддала. Навіть якби вони й були у мене. Тому вирішила піти іншим шляхом.
Сама собі … Уляна Сергєєнко
Згадала про вінтаж. Про нього вже говорив Костянтин Леонтьєв.
Зі студентських часів у мами збереглося плаття. На стікері значилася Тираспольська швейна фабрика. Чорна спідниця зі щільної тканини й дещо вицвілий бежевий верх із рукавами реглан. Здобувши доступ до виробу, акуратно відрізаю верхню частину. Залишається спідниця на резинці. У магазині швейної фурнітури без проблем можна купити прогумований пояс (12 грн за метр) і пришити до нашої обновки. Так і робимо. Одержуємо спідницю міді без особливих вигадок – витачок, складок. Щоб спідниця була об’ємнішою, робимо підспідничник.
Надягаємо звичайнісіньку світлу блузку, яка, як базова річ, має бути в гардеробі кожної дівчини (про це повторюють усі фешн-експерти де тільки можна). Потім – спідницю. Вуаля!
Властиво, різницю видно. Але ж і витрачено на все це не сімдесят тисяч гривень!
І знову «сонце»
В моду повернулися спідниці «тюльпани» і «сонце». У магазинах за ці вироби потрібно віддати кругленьку суму. Але якщо постаратися, то бути в тренді можна й за символічні гроші. В інтернеті купа схем спідниці «сонце», яка дуже полюбилася сучасним школяркам і студенткам. Шиється вона буквально за годину. Матеріал теж можна вибрати той, що душі ближчий. Треба тільки враховувати: що щільніша тканина, то гірше лягатимуть складки. Якщо ж ваша мета саме кокетлива розклішеність, то краще брати еластичний матеріал. У нас – м’який вовняний. Колір – модний нині глибокий бордовий.
Юбка портьерная. Одна штука
Мы уже говорили о почти эксклюзивных тканях, которые стали таковыми из-за того, что были куплены десятки лет назад и, несмотря на время, сохранили все свои качества.
Так вот, решили мои бабушка с дедушкой к свадьбе мамы обновить в доме все шторы. Для этого дед каким-то чудом уговорил своего армейского товарища, который в то время бороздил океаны и моря, привезти материал для этого. Материал в крупный цветок привезли, но что-то тогда не сложилось со шторами и этот рулонище так и перекладывали долгие годы с места на место. И вот настал его звездный час. В моду вошла одежда с цветочными принтами и юбки в пол. Цена таких юбок колеблется от пятисот гривень до...
Попробуем сэкономить. Отмерим нужную длину и ширину изделия. Я заложила простые складки в одну сторону. На ширину отпускаю три метра (да!) и делаю глубокие потайные карманы. Вспоминаем про прорезиненный пояс по 12 гривень за метр. Прострачиваем его, совмещая боковой шов юбки с соединительным швом пояса. По желанию низ изделия можно отделать планкой.
Р.S. На мой взгляд, наступило время, когда мир, во всяком случае женский, разделился на две части: на тех, кто может создать себе наряд, и тех, кто может приобрести его в магазине. Заметим, для реализации нашего эксперимента не нужно иметь специальное образование. Достаточно школьного курса швейного дела (спасибо моим учителям).
Не претендуем на то, что нашли панацею от всех финансовых трудностей. Наш антикризисный подход далеко не совершенен. Просто показываем, что можно и так: приложить усилия, включить фантазию и поработать руками. Удачи в любых ваших начинаниях!
