Коли писалися ці рядки, у Кілійському районі жнива вийшли на фінішну пряму, а 12 сільгосппідприємств уже завершили збирання ранніх зернових. Заступник голови райдержадміністрації Михайло Дамаскін відзначає, що порівняно з минулим роком валовий збір зерна очікується більшим. Значний внесок у золотий потік хліба зробив сільгоспкооператив «Росія», який очолює Устинія Чеботарьова, причім тут хлібороби одержали рекордну врожайність.

Поля господарства Чеботарьової розташовані на крайньому південному заході посушливого Буджацького степу, поруч із озером Сасик. Ці землі з солончаками вважаються зоною ризикованого землеробства, але приморські аграрії навчилися їх обробляти. 

У завершальний день збирання, 13 липня, усе налаштовувало на мажорний лад: і цілюще сухе повітря, і пшениця-красуня сорту «Смуглянка», і яскраві комбайни, що ковзають по полю. І цілком зрозуміло, що у головного агронома Віталія Симиченка був піднесений настрій: плоди невтомної праці вже є. 

– Цього року наше господарство використовувало переважно насіння одеської селекції, – говорить провідний фахівець підприємства. – Чудовий результат дав сорт пшениці «Шестопалівка», на деяких ділянках її врожайність склала 70 центнерів з гектара. А от на солончаках розкрився потенціал пшениці сорту «Титона» – його врожайність доходила до 50 центнерів з гектара. Як показала практика, цей сорт має здатність пристосовуватися до найнесприятливіших умов, агрономи його навіть порівнюють із верблюдом. Звичайно, я радий, що не помилилися з вибором сортів – з 350 гектарів ми намолотили 1925 тонн озимої пшениці, домігшись середньої врожайності 55 центнерів з гектара. 

Віталій Симиченко також розповів, що вперше в господарстві на 10 гектарах застосували сорт озимого ячменю «Дев'ятий вал» і одержали колосальний результат – 68 центнерів з гектара! Ця сільськогосподарська культура дивує потужним колоссям і стійка до вилягання. Здебільшого ж використовували озимий ячмінь сорту «Достойний» і одержали врожайність 47,5 центнера з гектара. Горох теж не підкачав: урожайність сорту «Мадонна», наприклад, склала 37 центнерів з гектара. 

– Ми постійно вивчаємо нові досягнення в селекційній галузі, – говорить голова СВК Устинія Чеботарьова. – Розслаблятися нам не можна – земля цього не подарує. Нам вона віддячує за те, що ми її любимо, бережемо й розумно використовуємо свої ресурси.

У Кілійському районі СВК «Росія» заслужено називають господарством-оазисом, адже тут майже на тисячі гектарів землі зберегли зрошування. 

– Важливо, що люди не зневірилися, а, згуртувавшись, зберегли своє колективне господарство від розвалу, – підвела риску У. Чеботарьова. – Я переконана в тому, що саме таких самовідданих людей земля захищає від лиха та соціальних потрясінь.