Абітурієнти Ізмаїльського гуманітарного держуніверситету за фахом «фізичне виховання» зранку здавали нормативи з загальнофізичної підготовки, але ми зустрілися з ними вже в басейні.
Тільки не запитуйте, в якому. Плавальний басейн у нас у місті, на жаль, поки що один. Враховуючи невисокий рівень підготовки, задачка ставилася перед майбутніми викладачами фізкультури простенька: пропливти 50 метрів без обліку часу. Екзаменували юнаків і дівчат досвідчені викладачі кафедри фізвиховання ІДГУ Ірина Долженко та Іван Мельничук.
Сказати, що претенденти на студентське звання почувалися, як риба у воді, було б великим перебільшенням. Незважаючи на підказки Ірини Вікторівни, техніка плавання абітурієнтів, м'яко кажучи, не найкраща… Не поставлено дихання, не опрацьовано повороти, а стартувати з тумбочки… страшно й подумати. Одне слово, у педагогів попереду багато роботи. Але будьмо об'єктивні: університет готує не тренерські кадри з плавання, а лише шкільних учителів фізкультури.
Приємним є такий факт: серед вступників є спортсмени-ізмаїльці. Наприклад, – Марина Хорохордіна, перспективна легкоатлетка (тренерка – Марина Маринова). Вступивши до вишу, дівчина напевне продовжить тренування під керівництвом свого першого тренера. Це далеко не поодинокий випадок, коли спортсмен або спортсменка побажали залишитися в Ізмаїлі.
