Нещодавно жительці села Концеба Галині Степанівні Шевчук присвоєно звання «Мати-героїня». Галина Степанівна виховала п’ятьох дітей, дала життя великій родині Шевчуків, що нині налічує до двадцяти членів – діти, онуки та правнуки.
Народилася Галина Степанівна 1 липня 1927 року. Пізнала тяжке дитинство, бо осиротіла у тринадцять років. Тому завжди покладалася лише на свої сили. Не було коли навчатися, закінчила всього 4 класи. Працювала у колгоспі, загальний стаж – 32 роки.
У 1947 році Галина Степанівна познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Дмитром, з яким народили і виховали п’ятьох дітей.
Син Анатолій навчався у морському училищі, служив у прикордонних військах. Потім повернувся до Концеби, де нині мешкає із сім’єю. Донька Діна зі своєю сім’єю також проживає у цьому селі. Це люди душевні, товариські. При розмові пригадали своє дитинство.
– Ті роки пройшли в роботі. Займалися вирощуванням шовкопрядів. Допомагали матері на нормах, – згадує Анатолій Шевчук.
– Доглядали за господарством, за молодшими дітьми, поки батьки працювали, – вступила в розмову сестра. – Ми були дружними. Завжди підтримували одне одного. Незважаючи на те, що нас було п’ятеро, батьки всім влаштували проводи в армію, весілля. Дали освіту. Менший син Володимир та донька Надія також віднайшли свої долі та живуть за прикладом батьків.
Туги зазнало материнське серце, коли втратила старшого синочка Василя, який загинув в автокатастрофі.
Родина Шевчуків, члени якої мешкають у різних областях України, за традицією кожного року збирається в батьківській хаті 28 серпня на храмове свято Успіння Пресвятої Богородиці. Тоді й вітають свою неньку із роковинами, обговорюють важливі сімейні події, діляться останніми новинами. Цьогоріч усі гуртом привітають неньку із високою нагородою, адже мати – то душа усієї дружньої родини Шевчуків.
