У грудні 2014 року відбулася організована в межах німецько-українського проекту «Сталий розвиток житлового господарства в Україні: сприяння місцевому розвиткові та посилення ролі громадських організацій» навчальна поїздка до Берліна української делегації, до якої ввійшли 15 партнерів проекту із чотирьох областей – Херсонської, Запорізької, Одеської та Львівської, а також запрошені учасники із Кривого Рогу, Києва і Алмати (Казахстан).
Головна мета проекту – зміцнення потенціалу українських недержавних структур у розробці й реалізації місцевих стратегій сталого розвитку у сфері енергоефективності житлового господарства.
У плині поїздки учасники вивчили досвід Німеччини в галузі енергозберігаючої санації будинків, модернізації житла. Ознайомилися зі стійкими стратегіями розвитку міст із акцентом на енергозбереження, функціями й завданнями асоціацій, що здійснюють управління нерухомістю, роботою німецької, зокрема берлінської, енергетичної агентури.
Також було розглянуто багато інших питань, що стосуються розвитку та впровадження енергоефективних технологій у житловому господарстві.
Українсько-німецький проект «Сталий розвиток житлового господарства в Україні: сприяння місцевому розвиткові та посилення ролі громадських організацій» стартував з 1 лютого 2014 року і продовжиться до 31 липня 2016 року. Він частково фінансується Європейським Союзом і на умовах співфінансування самими партнерами проекту. Провідним партнером виступає ініціатива «Житлове господарство у Східній Європі» (Берлін). З української сторони представлено чотири партнери з різних регіонів країни: ГО «Людина і суспільство» (Запоріжжя), ГО «Екологічний центр сталого розвитку України» (Одеса), ГО «Регіональна рада підприємців» (Херсон), ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування» (Львів).
Було презентовано спільні українсько-німецькі проекти, заплановані на цей рік. Зокрема – будівництво першого німецько-українського пілотного біогазового заводу потужністю 3 МВт/год. Він уже перебуває у стадії будівництва. Фінансується проект Європейським банком реконструкції та розвитку. У будівництві беруть участь три українські фірми і дванадцять фірм із Німеччини. У 2015 році намічено розпочати виробництво в Україні й так званих солом'яних будинків.
Серед документів, що регулюють впровадження енергоефективних заходів у будинках у Німеччині, – постанова щодо енергозбереження, ухвалена 2002 року (нові редакції – у 2007, 2009 і 2014 роках), і Енергетична концепція федерального уряду від 28 вересня 2010 р. До 2020 р. вона передбачає зниження споживання тепла на 20%, а до 2050 р. – зниження первинного споживання енергії на 80% (усе порівняно з рівнем 2008 р.).
У межах навчальної поїздки відбулася екскурсія до найбільшого району великопанельної забудови Берліна – Марцан-Хеллерсдорф.
Перша відмінність, яка там відразу впадає в око, – це незвична для України структура власності. У Німеччині 60% усіх квартир здається в оренду. Власниками виступають фізичні або юридичні особи, що наймають управляючі компанії для утримування житла та управління ним. Іноді власник створює свою управляючу компанію. Є компанії, у власності яких перебувають один-два будинки, а є й такі, що управляють цілими кварталами.
При проведенні санації будинків обов'язково здійснювали й благоустрій приллеглої території. В разі потреби створювалися центри із психологічної адаптації жителів, особливо емігрантів у соціально складних районах.
На сьогодні у Марцан-Хеллерсдорфі лише 5% квартир перебуває у власності самих мешканців. Майже 90% житлового фонду вже повністю сановано. Відповідно до законодавчої бази, у цих будинках відразу були створені об'єднання власників житла (аналог ОСББ). Це ще одна істотна відмінність від ситуації в Україні. У нас навіть при повній приватизації квартир у будинку ОСББ може й не створюватися. Структура власності на житлову нерухомість у Берліні така: 75% квартир перебуває у власності управляючих компаній або інших юридичних осіб, 16% – у муніципальній власності, 9% – у кооперативній. Особливої уваги заслуговує інформація про період, коли тут проводилося розбирання будинків зі зменшенням поверховості. Це робилося для зниження експлуатаційних витрат і у зв'язку зі стрімким скороченням попиту на оренду квартир.
Учасники робочої поїздки відвідали сановану й не сановану квартири, щоб зрозуміти колосальну різницю між ними. А також побачили прилади обліку тепла, установлені в кожній квартирі.
Їх цікавили питання щодо організації та функціонування ОСББ. Тут різниця з українськими реаліями дуже істотна. У Німеччині при приватизації хоча б однієї квартири в будинку створення ОСББ обов'язкове.
Також обов'язковим є створення резервного ремонтного фонду, розмір якого кожне ОСББ визначає самостійно, як і ухвалює рішення щодо його використання. Є ще рада мешканців – контролюючий орган, свого роду посередник між ОСББ і управляючою компанією. Фактично рада мешканців керує ОСББ, ухвалюючи всі необхідні рішення, а ОСББ залишається тільки виконати їх.
Велику цікавість викликала презентація концепції санації кварталу «Хегельштрассе». У ньому планується встановлення нової опалювальної системи. Сама система з електронним керуванням складається з газового насоса з накопичувачем тепла, робота якого підтримується сонячними панелями, плюс іще одна сонячна установка саме для наповнення теплового акумулятора. Технологія досить складна, але вона здатна забезпечити заощадження енергії на 75%.
У Губені члени делегації відвідали парк сонячної енергії індустріальної зони Дайловіц із сонячними модулями загальною площею 71000 квадратних метрів. Інвестором цього проекту виступило підприємство «ТОВ Китай Соляр», місто Ешборн. Загальна продуктивність електрики становить приблизно 9,2 мільйона кВт/рік. Такий обсяг може забезпечити електрикою приблизно 2600 родин. Ще одним дуже важливим результатом є, звичайно ж, зниження викидів вуглекислого газу – приблизно на 6000 тонн на рік (це складе 100000 тонн за 20 років).
Таким чином, відвідування Німеччини дозволило всім учасникам краще довідатися про тонкощі німецького досвіду сталого розвитку житлово-комунального господарства і заощадження енергії, а також визначити першочергові напрями роботи в цій сфері у нашій країні.
