Так загалом можна описати проблему з житлом для багатьох службовців Військово-морських сил України. З одним із тих, кому ускладнює життя горезвісне квартирне питання, вдалося поговорити на цю тему, коли він пакував речі для чергового переїзду. Із трикімнатної квартири, яку орендував у приватного власника, військовий моряк із дружиною й чотирма дочками перебирається до дешевшої двокімнатної на Пересипу.
– Капітан другого рангу Максим Єршов, – відрекомендувався він.
Море любив з дитинства. У 1995 році вступив до Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова. У 2000 році молодий лейтенант розпочав офіцерську службу як інженер комплексів авіаційного, протичовнового та ракетного озброєння.
У роки навчання захопився англійською літературою й вирішив читати Діккенса та Шекспіра в оригіналі. Тому доклав зусилля до вивчення мови, поки не досконало не опанував її. Ця обставина надихнула взяти участь у конкурсі на місце стажиста у військово-морському коледжі «Британія» Королівських ВМС Великої Британії. Там, до речі, за традицією навчаються всі чоловіки королівської родини. Чотири роки тривав такий вид співпраці, як обмін офіцерами з метою розширення професійного кругозору.
Українське командування підтримало прагнення лейтенанта. Кандидатуру схвалили у Британській Раді в Україні, яка займається культурними та освітніми проектами. Може, відіграло роль «водне» прізвище, може, просто фортуна усміхнулася, але після іспитів для поїздки з усіх претендентів був добраний один Максим Єршов.
З вересня 2000-го по грудень 2001 року він повторив курсантське навчання по другому колу, але в зовсім іншій освітній системі. Англійці готують практиків. Там випускають повноцінного вахтового офіцера, здатного з першого дня на кораблі виконувати свої обов’язки. Таких «нахімовців», як Єршов, було потім іще тільки троє. Далі стало ясно, що англійський досвід незастосовний в українських реаліях.
Максим – штабна людина, але із захватом розповідає про далекі морські походи, у яких випало побувати. Борознив Середземку, відвідав порти Італії, Греції, Чорногорії. Брав участь у всіх значних навчаннях типу «Сі Бриз», «Кооператив партнер».
У 2009 році стажувався у штабному військово-морському коледжі ВМС США – навчальному закладі оперативно-тактичного рівня.
Зараз обіймає посаду начальника групи протоколу відділу міжнародного військового співробітництва штабу Командування ВМС України.
Служба в Севастополі урвалася у квітні 2014 року після того, як була знята блокада зі штабу. Єршов був у числі військових моряків, які не побажали служити на окупованій території. І полишив Крим.
Переселившись до нашого міста, Максим зрозумів, що привіз із собою у валізах житлову проблему. У Севастополі йому як голові багатодітної родини 2012 року виділили трикімнатну службову квартиру. Була перспектива згодом перевести її в розряд власної. Але правом приватизувати житло Максим не встиг скористатися. Як, втім, іще кілька тисяч військово-морських офіцерів.
Ситуація – патова. Опинившись в Одесі, М. Єршов був знятий із квартирного постачання, наданого Міністерством оборони України. Юридично у нього квартира є. Але це – на папері. А за фактом окупаційна влада, що в Криму, не визнає легітимність цих документів. Їх не можна легально оформити за російським законодавством. Тому офіцер не має змоги продати або поміняти свою колишню севастопольську квартиру. Україна не проводить у Криму подібних операцій у зв’язку із законом про окуповані території.
А оскільки вважається, що М. Єршов забезпечений житлом, він не може записатися тут у квартирну чергу. Будучи оформлений як вимушений переселенець, він навіть не може одержати компенсацію за наймання житла від свого Міністерства. Переселенці стоять на обліку в органах соцзахисту і одержують надбавку від держави. Може статися, в місцевих органах соцзабезпечення завважать, що переселення військовослужбовців із вимушеного стало плановим. Тоді позбавлять і цієї допомоги.
– Наймали трикімнатну квартиру. Але тепер господиня підняла вартість оренди. Зарплата при цьому залишається колишньою. Доводиться шукати дешевше житло. Три старші дочки навчаються в музичній школі ім. П. Столярського. Хотіли найняти квартиру в зоні прийнятної віддаленості від неї, – говорить М. Єршов. – Однокімнатної для нас замало. Ось вселяємося до двокімнатної квартири.
У контрактників – а це старшини, мічмани, сержанти – можливостей іще менше. Вони по суті живуть на борту кораблів. Їм справді дорогий кубрик матроський. Офіцер іще може на законодавчому рівні оформити одержання допомоги для наймання житла, винаймати квартиру. Міністерська компенсація торік для родини із трьох осіб становила 1800 гривень. Цього року її зменшили. У багатьох жінки залишилися в Севастополі – так би мовити, на варті житлоплощі. Інші перепрописуються за військовою частиною та стають на квартирну чергу. Чекати – роки.
Від редакції
Коли матеріал готувався до друку, в мережі інтернет було поширено заяву міністра оборони України Степана Полторака, в якій ідеться про те, що для забезпечення житлом військовослужбовців ВМС вирішено спорудити 80-квартирний житловий будинок в Одесі та 40-квартирний у Миколаєві.
Мужній крок, пов’язаний із рішенням щодо передислокації до Одеси, має бути гідно оцінений, наголошує міністр. Адже майже кожен військовослужбовець із тих, що полишили Крим, зіткнувся з особистими соціально-побутовими проблемами. А питання розміщення та базування підрозділів вирішуються й досі.
Міністр оборони запевняє, що всі ці проблеми будуть вирішуватися за підтримки держави, уряду.
«Окрім цього, наразі розглядається питання щодо можливості надання військовослужбовцю грошового еквіваленту житла, на яке він претендує. Реформа забезпечення житлом військовослужбовців, яка наразі впроваджується в оборонному відомстві, передбачає різні підходи й спрямована перш за все на оперативне вирішення житлових питань військовослужбовців», – сказано у заяві.
