Господарник, науковець, літописець

Своїми пракоренями рід Матвія Юхимовича Дере­венчі походить із села Бе­зуг­­лівка (колись воно відносилось до Пол­тавської області, а ни­ні – до Київської). Звід­ти його предки перебралися до Басарабії. Тут у селі Широкому (до 1946 року – Кебабча) Білгород-Дніст­ровського району в багатодітній селянській родині 

23 вересня 1935 року народився ювіляр. 

До 1944 року навчався у ру­мун­ській школі, потім – у радян­ській неповній середній, піс­ля чого закінчив Білгород-Дністровське педагогічне учи­лище, Московську вищу партійну школу, аспірантуру при Одеському інституті народного господарства, захистив дисер­тацію, отримав учену ступінь кандидата еконо­мічних наук – немалий успіх для мешканця села!

«Здавалося, – пише про нього заслужений журналіст України Борис Устименко, – життя склада­лось вдало – працюй викла­дачем, отримай кафедру, стань професором та пиши наукові праці про пошук економічних шляхів підвищення ефективності в агропромисловому комплексі. А він, селянський син, повернувся до землі, оскільки знає, що у світі існують тисячі професій, але вони всі разом узяті нічого не вартують без професії землероба, хлібом якого годуються всі люди…».

Матвій Деревенча за молодих років упевнено пройшов шлях від завідувача шкільного відділу до керівника в Тузлівському і Татарбунарському районах, а потім почергово керував кількома відсталими господарствами, щоразу виводячи їх у передові.

В ті роки він відзначався незалежністю в міркуваннях, стисло викладав свої думки, вражав правотою переконань і грамотним та виваженим під­ходом до вирішення найсклад­ніших питань, що в період глухого застою не дуже подобалося можновладцям, які дивилися косо на перспективного фахівця, що ніколи не поступався своїми принципами, у кого метою були завше результат і щира довіра людей.

Як пише Борис Устименко, природа щедро нагородила талановитого козацького си­на. Замолоду він грав у сту­дент­ському духовому оркестрі, вправно виготовляв плакати і транспаранти, малював панно та картини, навіть зробив копію «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Зараз він також активно працює, допомагаючи синові Віктору вести фермерське господарство – одне з найкращих не тільки на Одещині, а і в Україні. Матвій Деревенча – дійсний член-академік Української академії економічної кібернетики, почес­ний професор Ізмаїльського інституту водного транспорту, лауреат міжнародного конкурсу «Українська мова – мова єд­нан­ня», член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, член Міжнародної асоціації письменників і журналістів, член Національної спілки журна­ліс­тів України. Викладає в Ізмаїль­ському ІВТ економічні науки, обіймаючи посаду доцента ка­фед­ри економічної теорії. Автор численних наукових праць. Ви­дав кілька збірок оповідань та нари­сів, у яких зображено долю рідного краю, його нелегка, цікава та самобутня історія.

Такий він – лицарський козаць­кий нащадок із древнього роду Безуглих.

З роси й води Вам, дорогий Матвію Юхимовичу!

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті