«Граната!» – чується чийсь пронизливий вигук. Десятки молодих людей падають вниз, прикривши голови руками, – хто на траву, хто на мокрий асфальт. Лунає вибух.
На щастя, ніхто не постраждав. Адже ця пригода була змодельована в межах медично-патріотичних ігор «Спортивний госпіталь», організованих студентським самоуправлінням Одеського національного медичного університету.
Змагання проходили поблизу Совіньйона, на базі табору «Медик». Основна мета – опрацювання навичок першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Додайте до цього конкурси на логічне мислення та фізичний вишкіл. Це вже восьмий сезон ігор, які відбуваються двічі на рік: восени та навесні. Варто зазначити: раніше студенти були змушені організовувати змагання за власні гроші. Нині керівництво вишу виділило для цього кошти.
Нещодавно «бойове хрещення» прийняли першокурсники десяти команд одеського медуніверситету. Майбутні лікарі долали смугу перешкод, наосліп проходили через лабіринт, жестами передавали зашифровану інформацію. І це ще не повний перелік завдань, поставлених перед учорашніми абітурієнтами. За дотриманням правил слідкували ігротехніки – досвідчені учасники «Спортивного госпіталю», які пройшли спеціальний вишкіл. Кожна з груп мала свого керівника, призначеного жеребкуванням. У разі порушень ігротехнік міг наказати віджиматися, присідати або взагалі відправити учасників на старт.
– Загалом же тут чудово, – говорить Фаріда Зейналова, учасниця команди «Нескромні». – Якби обійшлося без додаткових штрафних «Віджимайтеся!» та «Заново!», було б і взагалі ідеально.
Звісно, не все рятувальникам-початківцям вдавалося зробити досконало. Їх поставили в такі екстремальні умови, де може розгубитися навіть досвідчена людина. Для прикладу – конкурс «Авіаудар». За сценарієм, будинок постраждав від авіанальоту, і команда медиків мала якомога швидше винести всіх потерпілих. За один захід брали участь дві групи (вони по черзі грали роль то потерпілих, то медбригади). Враховувалося вміння оцінити тяжкість травм і надати першу допомогу. Кожен медичний випадок позначався кольоровими картками, прикріпленими до одягу учасників. Наприклад, червона позначала кровотечу, а фіолетова – загибель. Ускладнювали завдання ігротехніки, які гомоніли, кричали, імітуючи наляканих жителів. В таких умовах рятувальникам важко було оцінити стан «потерпілих» та зрозуміти одне одного. Одна з команд взагалі переплутала картки і змусила «загиблих» евакуюватися самостійно. Аргументували тим, що оскільки їм не потрібна негайна медична допомога, то вони можуть вийти й самі. Жартів про «ходячих мерців» та «підведися і йди!» потім було достатньо, але на оцінках це позначилося серйозним «мінусом».
Були й інші виснажливі та цікаві випробування. Погодьтеся, не щодня доводиться витягувати пілота з-під обстрілу ворога (навіть якщо зброя – знаряддя для страйкболу). Повсюди розривалися петарди, які імітували гранати. Димові шашки заважали орієнтуватися у просторі. Організатори досягли такого реалізму, що минулого разу на вибухи (за викликами місцевих жителів) приїжджали занепокоєні правоохоронці. Цього разу вони вже знали про особливості ігор.
– Дуже цікаво, але виснажує, – говорить Ірина Полюхович, студентка, яка вперше бере участь у змаганнях. – Наприклад, треба було нам в одному конкурсі передавати воду з рук у руки. Звісно, всюди розлито, земля під нами мокра. Тут чути команду «Граната!», і ти змушений падати як є, просто туди.
Заради чого ж такі випробування?
Лікар – одна з найвідповідальніших професій у суспільстві. Подекуди його допомога може стати потрібна в умовах, зовсім не пристосованих для лікування. Тут порятунок людини часто залежить від швидкості реакції та вміння співпрацювати з колегами. На жаль, навчальний графік більшості медичних вишів не дає змоги приділити достатньо уваги цій проблемі. Тому дуже добре, що студенти Одеського медуніверситету вчаться діяти поза межами університетських аудиторій.
