У дитинстві, коли мене разом з однолітками знайомили з творчістю Володимира Маяковського, ми постійно чули: Маяковський – пролетарський поет-трибун. Втім, мимобіжно говорилося про його дворянське походження. Та й членом партії Володимир Володимирович так і не став. Поглядів дотримувався лівих, але… як то кажуть, участі не брав, до складу не належав…
Однопартійну систему ми пережили. У минулих виборах брали участь більше сотні різних партій. Чи таких уже різних – це питання. Час покаже. Я не політолог. Просто хочу висловити своє припущення про те, що існують професії, не сумісні з партійною діяльністю. І передусім це професія журналіста, бо «сумісництво» в цьому разі дозволяє засумніватися в журналістській об'єктивності.
Із сумнівом також ставлюся до партійних юристів, військовослужбовців, представників силових структур. У перші роки після розпаду СРСР було взято курс на деполітизацію армії. Нині тема ця якось затерлася. Навпаки, з'явилися збройні формування від різних партій.
До деполітизованих професіоналів хотілося б (знову ж, це особиста думка) віднести й педагогів. Сіяти розумне, добре, вічне інколи зручніше без партійної «прив'язки».
Зрозумійте мене правильно: зайва політизація, та, що квітнула в Радянському Союзі, ніяк не в'яжеться з європейською моделлю суспільства, до якої на словах ми всі так прагнемо. Там немає, наскільки я знаю, депутатів – офіцерів поліції, у нас же є депутати-комбати. Після першого Майдану були питання до Олега Блохіна, футбольного тренера і водночас народного депутата. Чомусь сьогодні таких питань немає до Мустафи Найєма, інших депутатів-журналістів.
Країна переживає війну. Фінанси, промисловість, сільське господарство самі знаєте, в якому стані. І при цьому знову країну захлеснула говорильня! Партії ростуть як гриби після дощу. А для деяких активістів їхня діяльність стала прибутковою професією. Згадується герой класичних «12 стільців» Полєсов – кипучий ледар, за влучним висловом авторів.
У країні з низьким життєвим рівнем, при всій повазі до лікарів, педагогів, журналістів, політологів, психоаналітиків, у владі хотілося б бачити більше виробничників, прагматиків, ділових людей.
