В останні роки серед депутатів рад різних рівнів з'являється все більше молодих людей, які щойно переступили 20-річний рубіж. Ця сучасна тенденція викликає чимало питань і природнє прагнення ближче придивитися до тих, хто вже на початку своєї кар'єри обирає непростий шлях законодавця, кому доведеться займатися найрозмаїтішими проблемами й турботами територіальних громад.
У нинішньому складі обласної ради наймолодшим депутатом став 22-річний представник Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Микита Кузькевич. Втім, зеленим новачком його не назвеш: за плечима досвід роботи в Одеській молодіжній раді, визнаній однією з найкращих у країні, з 2010 року Микита трудився помічником депутата обласної ради, з 2012-го – помічником депутата Верховної Ради України. Вивчав математику, бізнес, економіку й технології в коледжі у Шотландії. Потім вступив на заочне відділення НУ «Одеська юридична академія», до інституту прокуратури і слідства. Спочатку у М. Кузькевича було бажання працювати в силових структурах. Але потім цікавість до політики все-таки взяла гору. І Микита перевівся до класичного університету – на економіко-правовий факультет ОНУ ім. І.І. Мечникова. Навчання завершив із червоним дипломом.
Слухаючи Микиту, не могла не запропонувати головне запитання: як же йому все-таки вдалося на своєму виборчому окрузі обійти досвідченіших і випробуваніших у виборних баталіях людей? Виявилося, все гранично просто й закономірно.
– Працюючи помічником депутата, я зміг познайомитися з дуже різними людьми – директорами шкіл, фермерами, представниками громадських організацій спочатку Фрунзівського району, а потім і багатьох інших районів області, – розповідає Микита Кузькевич. – Кожен із них висловлював свою думку, сперечався або погоджувався, щось пропонував. Поступово я вже мав уявлення про особливості життя людей у населених пунктах різних районів області, про найпроблемніші моменти. Тому, коли настав час зустрічатися з виборцями, мені вже було що людям сказати. Я сам роздавав агітаційні матеріали, чим дуже дивував усіх: мовляв, як це, такий молодий кандидат у депутати, та ще й сам за себе агітує. Наприклад, в смт Затишшя Фрунзівського району по п'ятницях працює базар. Це надзвичайно важлива подія на місцевому рівні. У п'ятницю вранці я вже був у Затишші й цілий день розмовляв із людьми. Довідавшись, що я юрист, дехто відразу звертався по консультації. Тож передвиборна агітація відбувалася одночасно з юридичною практикою. Гадаю, відкритість і готовність до діалогу й визначили мій успіх на виборах.
Треба сказати, що в молодого депутата повірили не тільки виборці, але й колеги: Микита Кузькевич обраний головою постійної депутатської комісії з питань міжрегіональних і міжнародних відносин. Гадаю, він став наймолодшим керівником комісії в історії обласної ради. І бойове хрещення теж довелося приймати практично відразу. Буквально наступного дня після сесії обласної ради, де обиралося керівництво ради й комісій, відзначалося державне свято Республіки Польща. І Микиті Кузькевичу довірили вітання працівників Генерального консульства Польщі в Одесі від імені голови обласної ради й депутатського корпусу.
Депутатську комісію, яку очолив Кузькевич, простою не назвеш. Нинішня ситуація в країні змушує іноземних інвесторів із побоюванням поглядати й на наш регіон теж. Та й міжрегіональна співпраця в останні роки переважно зводилася до реалізації проектів у сфері культури й освіти. Економіка, туризм, сільське господарство, на жаль, із першорядних пріоритетів вийшли.
– На мій погляд, заслуговує уваги досвід Грузії, – веде далі Микита. – Там держава готувала повний пакет документів на той чи інший проект і продавала його інвесторам. Вони тим самим звільнялися від усієї бюрократичної тяганини, пов'язаної з реалізацією наміченого. Такий метод роботи, гадаю, може виявитися перспективним для нашого регіону насамперед в аграрній сфері. Інвестори дуже зацікавлені працювати у нас, готові запропонувати свої технології, техніку, добрива. Треба тільки забезпечити всі необхідні умови для захисту їхніх інтересів, звести до мінімуму можливі ризики. Це поверне довіру до нас і забезпечить приплив іноземних інвестицій на довгострокову перспективу.
Одна з головних проблем регіону – це дороги. Їх треба не тільки будувати, оскільки за хорошими дорогами починає швидко розвиватися вся інфраструктура, але й правильно експлуатувати. Чому у нас безкарно їздять перевантажені хури? Треба чинити так, як роблять у Європі: ставити ваги, зважувати автомобілі. Якщо перевантаження виявлено на початку шляху – завертати назад, у середині – штрафувати. Це призведе до того, що поступово перевізники звикнуть до думки, що треба робити не одну, а дві або три ходки.
Треба розбиратися і з тарифами на митниці. Сьогодні, як і раніше, вигідніше розмитнювати вантажі в Києві або на заході України. Регіон від цього програє. Ситуацію треба змінювати – і якомога скоріше.
Якщо говорити про невеликі населені пункти, то, на мій погляд, вони мають розвиватися на перспективу. Наприклад, у Фрунзівському районі є село Новозаріцьке. Його колись будувало ЧМП. Отож, там є й проїжджа частина для авто, і тротуар для пішоходів. Тобто населений пункт будували не як периферійний об'єкт, а як маленьке затишне містечко. Я вважаю такий підхід найправильнішим.
Як керівник комісії, уже найближчим часом сподіваюся запропонувати перспективні напрями співпраці із сусідніми країнами й регіонами. У нас є великий потенціал портів, можна розробити цікаві туристичні маршрути, зокрема у сфері зеленого й оздоровчого туризму. Є агропромисловий комплекс, де сьогодні досить успішно можна реалізувати масштабні спільні проекти. Втім, про все це я постараюся розповісти наступного разу.
