У Запоріжжі відбувся семінар, присвячений проблемі енергоефективності в житловому секторі. У ньому взяв участь керівник Екологічного центру сталого розвитку України наш земляк Юрій Геращенко.
У межах німецько-українського проекту «Сталий розвиток житлового господарства в Україні: сприяння місцевому розвитку та посилення ролі громадських організацій» передбачено виділення грантової допомоги місцевим громадам на проведення санації будинків, спрямованої на зменшення тепловтрат, споживання води й електрики. Щоправда, для одержання цих коштів треба виконати низку умов.
– Насамперед, міська адміністрація повинна затвердити стратегію сталого розвитку з акцентом на розв’язання питань енергозбереження, – підкреслив Юрій Геращенко. – Далі треба вступити до Асоціації енергозберігаючих міст України, розробити й ухвалити енергопаспорт міста. В Одесі стратегія готується до затвердження, а енергопаспорт цілком може розробити Одеська державна академія будівництва й архітектури. Щоправда, на це треба виділити кошти з бюджету міста. Тоді Одеса буде має право претендувати на одержання гранту за проектом.
– Юрій Євгеновичу, ви буваєте в різних містах і можете порівнювати стан справ. Хто зараз серед лідерів у питаннях енергозбереження?
– Усі умови виконав Львів. Там роблять перші кроки в межах проекту як у місті, так і в області. У Вознесенську Миколаївської області створили револьверний фонд. Його кошти витрачаються на потреби ОСББ. Стратегію сталого розвитку затвердили в Запоріжжі. Мер міста побував у Німеччині, де вивчав накопичений досвід.
У цій сучасній країні приблизно 60 відсотків житлового фонду перебуває в руках приватних власників, 30 відсотків – у комунальних підприємств, які переважно займаються соціальним житлом. Держава допомагає їм в одержанні дешевих кредитів на експлуатацію й утримання житлового фонду. На мою думку, нам треба переглядати умови надання кредитів ОСББ – спрощувати їх, знижувати ставку. Тоді люди почнуть частіше проявляти ініціативу й займатися питаннями енергозбереження. Саме так чинять у більшості європейських країн – і одержують істотну вигоду.
Наприклад, у Словаччині з коштів державного бюджету надаються субсидії на усунення дефектів панельних будинків, що виникли через недоліки проектних рішень і недотримання технології будівництва, якщо такі недоліки трапляються в будинках даної серії з частотою не менше 20 відсотків. Залежно від виду дефекту максимальний розмір субсидії може скласти 50 відсотків витрат на ремонт, але з обмеженнями за максимальною сумою в розрахунку на одну квартиру. Претендувати на субсидію можуть муніципалітет, житлово-будівельний кооператив, товариство власників квартир або керуючий будинком. Умовою надання субсидії є наявність експертного висновку про необхідність ремонту, складеного компетентним фахівцем.
Фінансова підтримка товариствам і житловим кооперативам в Угорщині надається з коштів муніципальних бюджетів через щорічні конкурси грантів. При оголошенні конкурсу муніципалітет визначає пріоритетні напрями присудження грантів (наприклад, реконструкція системи опалення або ремонт покрівлі, заміна ліфтів або теплоізоляція фасадів), проводячи тим самим певну технічну політику. Товариство може брати участь у муніципальних конкурсах грантів і діставати бюджетні кошти неодноразово, поетапно здійснюючи ремонт будинку. Щорічна програма конкурсу грантів муніципалітету Будапешта вимагає, щоб товариство власників житла мало не менше 60 відсотків необхідних для ремонту власних коштів. Ще однією обов’язковою умовою є вибір підрядника за конкурсом щонайменше з трьох пропозицій. Бюджетні кошти йдуть на оплату останнього рахунку, виставленого підрядником по завершенні виконання робіт.
Квартирним товариствам Естонії за їхніми заявами надаються спеціальні допомоги у формі компенсації частини витрат на вже виконаний капітальний ремонт або на проведену модернізацію. Допомога на ремонтні роботи має на меті компенсувати частину витрат на ремонт основних конструкцій (несучих і огороджуючих) і становить 10 відсотків вартості робіт, з обмеженням за максимальною сумою на квадратний метр загальної площі квартир. При цьому обмежена бюджетом кількість коштів розподіляється згідно зі встановленими правилами серед товариств, які подають заявку у встановлений термін і відповідають умовам, опублікованим заздалегідь.
У межах державної програми модернізації житлових будинків, ухваленої 2004 року в Литві, щоб стимулювати власників житла створювати товариства, обновляти свої будинки та впроваджувати енергозберігаючі технології, зроблено так, що товариство власників житла може одержати від держави грант у розмірі до 30 відсотків вартості проекту модернізації будинку. Одночасно ухвалена міською радою Вільнюса програма «Оновлений будинок – оновлене місто» дозволяє до коштів державного гранту долучити грант міста в розмірі до 15 відсотків вартості проекту. При цьому товариство повинне мати власних коштів не менше 10 відсотків вартості проекту, а решту суми може позичити в банку під гарантію спеціалізованого агентства. Передбачається, що таким чином до 2020 року буде оновлено 70 відсотків старих житлових будинків у Литві.
Як бачимо, цікавих форм стимулювання мешканців займатися реконструкцією й модернізацією свого житла багато. Треба тільки активніше вивчати наявний досвід і не боятися впроваджувати його в життя.
