В Ізмаїльській райдержадміністрації відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Основним на порядку денному було питання про дамбу на острові Репіда, про вироблення та вжиття заходів щодо недопущення прориву води з Дунаю на орні землі в період весняних паводків. 

На засідання були запрошені начальник Дунайського басейнового управління водних ресурсів Іван Черой, сільський голова Матроски Ніна Курилова, землекористувачі у межах даної території.

Небезпечна ситуація склалася через аварійний стан дамби, що відокремлює сушу від вод річки Дунай і озера Кугурлуй. Територія острова – близько 5 тис. га. Більшу частину земель орендують фермери, ще частина належить лісовому господарству. Як було відзначено, ґрунт тут досить родючий: урожайність практично удвічі вища, ніж на «материку». Але через те, що тривалий час дамба острова не зміцнювалася, берегова лінія стала активно руйнуватися. У деяких місцях ширина штучного насипу ледь перевищує два метри. Проїжджати по такій дорозі стало небезпечно.

Фахівці заявляють, що якщо не вжи­ти термінових заходів до весняного паводка, то дунайська вода заллє ост­рів. Постраждають не тільки посіви земле­користувачів, але й флора та фауна Репіди. Напередодні засідання комісії на острові побувала голова Ізмаїльської районної держадміністрації Валентина Стойкова. І, за її словами, часу, щоб запобігти катастрофі, залишилося в обріз – максимум два місяці.

– У разі прориву дамби переповниться озеро Кугурлуй, вода в ньому набуде такого ж рівня, як у Дунаї. Далі можуть постраждати близько 500 км берегової лінії озера Ялпуг, – повідомив начальник Дунайського басейнового управлін­ня водних ресурсів Іван Черой. – При цьому небезпека загрожує й міському водозабору.

Фахівець також відзначив, що така небезпечна ситуація склалася переважно внаслідок мізерного рівня фінансування державою утримання об'єкта. Голова Ізмаїльської районної ради Василь Антонюк підкреслив, що проблему треба вирішувати негайно. Але перед тим, як звертатися по допомогу до області, слід, як мінімум, підрахувати, скільки коштів буде потрібно для проведення робіт із метою запобігання затопленню. При Матроській сільській раді (їй належать землі острова Репіда) рішенням сесії належить створити спецфонд, де будуть акумулюватися кошти для відновлення дамби. Зокрема, землекористувачам рекомендовано перераховувати до нього кошти з розрахунку 50 грн із гектара орендованих земель. Витрату цих грошей вони зможуть контролювати самостійно. Також сільрада може виділити близько 30 тисяч гривень. Ще 50 тисяч надійдуть із резервного фонду ра­йонного бюджету.

Невдовзі після наради працівники Дунайського басейнового управління водних ресурсів обстежили дамбу і склали акт про аварійний стан 400-ме­тро­вої ділянки цієї споруди. За найприблизнішими підрахунками, ремонт обійдеться в 1,5 мільйона гривень. Зрозуміло, що дана сума є непід'ємною для районного бюджету, навіть якщо землекористувачі й візьмуть участь у фінансуванні.

Районне керівництво має намір звер­нутися по допомогу до обласної ради й народних депутатів. Адже роботи потрібно провести до кінця лютого. Якщо не буде оперативно відновлено бодай найнебезпечнішу ділянку дамби, то під час весняного паводку острів ризикує безповоротно піти під воду.