Цього чоловіка при повній козацькій амуніції, котрий практично щодня, не поспішаючи, прогулюється біля Потьомкінських сходів, одесити, мабуть, бачили. Жодне міське свято не обходиться без його участі, як, втім, і без інших ряджених – вождя світового пролетаріату В.І. Леніна та його одвічного супутника черевоноармійця у будьонівці і з котелком.
Ці героїчні персонажі на роботі. Зачаровані одеськими красотами та місцевим колоритом туристи при бажанні і за якісь гроші можуть сфотографуватися з кожним з них і повезти рідкісне фото до російської глибинки або до Заполяр’я, до Хайфи або заокенський Брайтон-біч.
... Козак підійшов до мене, простягнув дешевеньку “мильницю” і попросив сфотографувати його з приїжджою подружньою парою. Я виконав його прохання, ми розговорилися.
- Весь одяг, який на мені, відповідає тому, який носив гетьман України Павло Скоропадський, тут, якщо можна так сказати, я несу його образ. Хто я? Просто козак. Вірніше, прообраз козака. Мій батько був реєстровим кубанським козаком-офіцером і прожив 94 роки, дід прожив 115 років, а прадід брав Очаків, після чого Катерина переселила козаків на Кубань. Він прожив 98 років. Як бачите, я з роду козаків-довгожителів.
- А як сьогодні люди ставляться до образу, який ви уособлюєте?
- По-різному. Одні негативно, проте, багато хто з цікавістю. Якщо вони бажають, я, крім фотографування, знайомлю їх з історією козацтва, та з історією Одеси. Особливо цікавляться іноземці. Нещодавно відчув, що мої історичні знання потребують вдосконалення. Тому готуватимуся серйозно.
- А шабля справжня чи муляж?
- Шабля сувенірна, американська. Гарно на фотографії виходить. Хоча в мене є і справжня, козацька.
- А тризубець на пряжці?
- Я його сам придумав, накреслив на пластині, а майстри мені його виготовили.
Наша розмова відбулася у перший день Нового року, населення ще додивлялося сни після новорічної ночі та петардної кононади. Основна робота у а ля Скоропадського була ще попереду.
- Ви мені зробили послугу, - наздогнав мене його голос, - можу попозувати вам безплатно.
Він витяг з ножнів шаблю, зайняв звичне місце біля Дюка, перевтілившись миттєво в образ українського гетьмана...










