Як відомо, з січня 2004 року підприємці, що платять єдиний і фіксований податок (так звані спрощенці), стають учасниками загальнообов'язкового державного страхування. За своїх найманих працівників вони повинні перераховувати до Пенсійного фонду України внески на загальних підставах (32% фонду оплати праці і 2% заробітку конкретної особи), а за себе і членів своїх родин, що беруть участь у спільному бізнесі – фіксовану ставку внеску.
З 1998 року підприємці звільнялися від обов’язкової сплати пенсійного збору. До Пенсійного фонду України шляхом посередництва Держскарбниці надходило 42% сплаченого ними податку. У перерахунку на гривні мова йшла про збір у 8-10 гривень, тоді як мінімальна пенсія, наприклад, наприкінці 2003 року становила 91 грн 80 коп, тобто “спрощенці” фактично були на утриманні пенсійної системи.
Відзначимо, що в Одеській області підприємці в цілому з розумінням сприйняли свій новий статус – учасників системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Більшість підтримують запропонований законодавством країни механізм забезпечення майбутніх пенсійних виплат, погоджуючись з тим, що всі громадяни України мають рівні пенсійні права, незалежно від того, у якому секторі економіки вони працюють. Разом з тим необхідність платити крім податку ще пенсійний внесок викликає в підприємців певні побоювання. Наприклад, чи не зросте фінансове навантаження на них у зв'язку з виконанням страхових зобов'язань перед Пенсійним фондом України.
Щоб обговорити ці та інші питання, пов'язані зі сплатою підприємцями пенсійних внесків, Фонд провів засідання “круглого столу”, запросивши підприємців, народних депутатів, представників Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва, Мінпраці, Мінфіну, Мінекономіки, Секретаріату Кабміну, Адміністрації Президента України.
25 грудня 2003 року питання про пенсійне забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності обговорювалося і на засіданні Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при облдержадміністрації.
Під час дискусії з'ясувалося, що найбільшу стурбованість підприємців викликає можливість ситуації, при якій їм доведеться робити подвійний розрахунок з Пенсійним фондом України, платячи одночасно і страховий внесок, і незмінну суму податку.
Стурбованість підприємців з приводу можливості їх подвійних фінансових зобов'язань перед Пенсійним фондом України, в принципі, безпідставна. Оскільки на розгляді у Верховній Раді перебувають два законопроекти (про ставку фіксованого страхового внеску у Фонд і про виведення зі складу єдиного чи фіксованого податку суми, адекватної розмірові страхового внеску), прийняття яких вирішить страхові проблеми “спрощенців”. Так що насправді мова йде про елементарну необхідність приведення українського законодавства у відповідність з вимогами Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зазначимо, що перший страховий внесок 2004 року до Пенсійного фонду України підприємцям необхідно сплатити тільки наприкінці лютого. А отже для ухвалення відповідних законів у парламентаріїв є певний час. Однак, необхідно домогтися, щоб закони, які стосуються “спрощенців”, розглядалися парламентом вже у січні як невідкладні.
Під час дас дсій їхні учасники прийшли саме до такого висновку.
Як зазначив Голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук, підбиваючи підсумки дискусії учасників “круглого столу”, сьогодні всім, особливо підприємцям, необхідно зрозуміти, що податки і страхові внески – різні за своєю ідеологією платежі. У межах нової пенсійної системи підприємець, продовжуючи платити фактично копійки у Фонд, не може розраховувати на таку ж пенсію, як ті громадяни, що платять пенсійні внески на загальних підставах (за схемою 32% + 2%). Адже мета пенсійної реформи в Україні - перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування. А тому сама сплата пенсійних внесків буде формувати право громадянина (і підприємця також) на майбутню пенсію. Що і є мотивацією вимог, яке висуває перед учасниками загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нове пенсійне законодавство України.
