Серед чинників здорового способу життя назву один – фізичне навантаження і загартування організму. І це стосується однаковою мірою як чоловіків, так і жінок (різниця лише у нормативних складових). І розпочинати займатися фізичними вправами та процедурами загартування потрібно ще у дитячому віці. Звісно, сама дитина цього робити не буде, бо не знатиме, з чого починати, які вправи їй можна і потрібно виконувати тощо. Цю систему може підготувати досвідчена людина.
Сповна це розуміють у родині Савченків. Можна сказати, що для всіх членів цієї сім’ї турбота про свій організм, здорове тіло - святе. Тут цінують книги відомих авторів П. Брега, Г. Малахова. Використовують також заповіді Порфирія Іванова.
Цей бік життя родини Савченків для мене відкрився випадково. При відборі юних спортсменів для участі в обласних змаганнях звернув увагу на фізично добре розвиненого юнака – Кирила Савченка. Нині він навчається в одинадцятому класі Савранської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Кирило має відмінні результати із таких видів спорту, як легка атлетика, військове багатоборство, шахи і шашки, гирьовий спорт тощо. Про здібності юнака красномовно говорить такий факт: йому під силу підняти 16-кілограмову гирю більше 60 разів. Він має чимало грамот та дипломів за участь в районних та обласних спортивних змаганнях.
Секрет доброї фізичної підготовки юнака криється у тяжінні всіх членів сім’ї до загартування організму. І першість тут утримує батько – Сергій Миколайович. Ще навчаючись у Харківському юридичному інституті (нині – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, тепер тут навчається старша донька Орина), захопився способом життя завідувача кафедри фізвиховання Г.В. Малінка. Це був живий приклад того, як із інваліда, зраненого війною, спорт і загартування організму зробили гарного, здорового, повного сил і енергії чоловіка, який зміг повернутися до повноцінного життя і створити сім’ю. Ось тоді, у студентські роки, С.М. Савченко, за прикладом свого наставника, став на все життя прихильником фізичної культури і “моржування”. Він майстер спорту з самбо. Душа цього чоловіка тяжіє до живої природи, любить ліс, річку.
Такої вдачі і мати Кирила – Лариса Миколаївна. Вона ні в чому не поступається своїм хлопцям. Разом з ними обливається холодною водою у будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Це для Савченків стало щось на зразок сімейного ритуалу. Лариса Миколаївна свого часу була кандидатом у майстри із велоспорту.
Кирило добре навчається в школі. Захоплюється літературою, класичною музикою. Серед улюблених предметів – географія, англійська мова, історія. Хлопець не має часу на пустощі, засуджує надто легкий і необтяжливий відпочинок на зразок просидіти вечір у барі. Він на прикладах своїх батьків зрозумів: аби чогось досягти у житті, потрібно бути наполегливим у навчанні, всебічно розвивати інтелект.
“Дитину виховує все, що її оточує”, - це загальновідомі слова видатного педагога А.С. Макаренка. І насамперед люди, з якими вона постійно спілкується. Тож найпершими учителями у Кирила Савченка є його батьки. Вони і бажають своїм дітям здоров’я, і намагаються робити все, щоб ті були здоровими. А, як відомо, у здоровому тілі – здоровий дух.
