До цих людей доля, без перебільшення, прихильна, але ж злочини, які вони коять, завдають чималої матеріальної шкоди. Мова іде про викрадачів машин і, відповідно, про втрати, яких зазнають громадяни, що позбулися автотранспорту. Але втрачають тут не лише конкретні люди. Втрачає суспільство. Серед непоправних втрат - втрата віри у справедливість.
- Ми ловимо викрадачів, їм дають “пільгу” – підписку про невиїзд. Навіть якщо злочинці потрапляють до виправно-трудового закладу, незабаром їх випускають за амністією, - розповідає Валерій Фадєєв, заступник начальника карного розшуку Одеського міського управління внутрішніх справ. – В результаті наші співробітники замість того, щоб займатися розшуком небезпечних злочинців, яких безліч, змушені неодноразово відловлювати постійних клієнтів карного розшуку.
За прикладами далеко ходити не потрібно. На столі у В. Фадєєва матеріали, які переконливо свідчать про те, що міліція у ситуації з викрадачами ходить по замкнутому колу, яке можна охарактеризувати так: зловили, випустили, знову зловили, знову випустили.
Відомий кримінальний дует брати Ф. просто-таки везунчики. Число 13 стало для них щасливим. 13 квітня 2000 року вони засуджені за незаконне заволодіння автомобілем на 3,5 роки позбавлення волі кожний. 28 серпня цього ж року випущені на волю за амністією. Гуляв на волі кримінальний дует недовго. Влітку 2001 року їх затримали за підозрою у п’яти (!) злочинах, пов’язаних з викраденням автотранспорту.
Правда, під час розслідування звинувачення було пред’явлено лише за двома випадками викрадень. Приморський районний суд виніс вирок: 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 3 роки. Брати були звільнені з-під варти у залі суду. А далі – як звичайно. 22 березня 2002 року одного з викрадачів-рецидивістів затримано. Причина – виявлення чергових доказів про участь у “сімейному промислі” – незаконне заволодіння автотранспортом. Що очікує “везунчика” далі – здогадайтеся самі...
- Нас дуже тривожить те, що відбувається, – розповідає В. Фадєєв. – Адже до викрадень ставлення дуже серйозне. Визначено коло осіб, які займаються цим промислом. Все відбувається за законом: фіксується викрадення, установлюється злочинець, розшукується і знаходиться (дуже рідко!) вкрадений автомобіль, матеріали ретельно відпрацьовуються і подаються на санкцію. А далі відбуваються абсолютно непояснимі речі: суд для 80% кваліфікованих викрадачів визначає запобіжні заходи: підписку про невиїзд.
Один з цих кваліфікованих викрадачів – вже легенда. Молода, досить ерудована людина чудово розбирається у машинах, любить їх і може викрасти будь-яку. Він – не клептоман. Просто викрадення для нього – і спорт, і заробіток.
Цей “герой” розпочав свою діяльність на початку 90-х років, спеціалізуючись на викраденнях авто престижних марок. Багато разів притягався до кримінальної відповідальності, але жодне покарання не було пов’язане з позбавленням волі. Як жартують оперативники: хлопця покартали і відпустили. Украдена “Мазда” і 5 років умовно з відстрочкою на 2 роки. А через якийсь час у розшук оголошується найпрестижніша “Ауді”. При розшуку підозра падає на нашого героя. Перевіряючи версію викрадення (зазначимо, цілком обгрунтовану), у викрадача під час обшуку виявляють героїн. А далі – все як у давно знайомому серіалі про братів-викрадачів – рішення Приморського суду із застережними заходами – підпискою про невиїзд.
Хто ж цей невловимий Джо, сучасний викрадач? Оперативники розповідають, що цей тип злочинців – зовсім не похмурі малокультурні злочинці. Перед нами – соціальний феномен. Викрадач третього тисячоліття – виходець з сім’ї службовців, які непогано заробляють, або удачливих бізнесменів середньої руки. Поки батьки заробляли гроші, хлопчаки вдосконалювали свої технічні навички. Тому відсканувати сигнал крутого “джипу” або відкрити суперскладний замок для них – не проблема. А розуміння того, що одвічна істина “злодій повинен сидіти у в’язниці!” годиться далеко не для всіх, додає ремеслу молодих (середній вік 22-33 роки) викрадачів навіть якийсь шик.
У всякому випадку, гуси, які завжди сухими виходять з води, у цих хлопців мають повчитися. Чим не казка про вдачливого Івана Царевича – історія викрадача К.? Затримали хлопця у квітні, і він зізнався по 6 епізодах викрадень, навіть показав відстійники, де перебувають викрадені автомобілі.
Враховуючи тяжкість злочину, наявність речдоказів, К. було заарештовано (наполягли міліція та прокуратура). А потім застережні заходи змінили. Чим не казка, яка стала бувальщиною? Цікаво знати, чим викрадач займатиметься на волі? Вже явно не орхідеї вирощувати. А більшість викрадачів вважаються безробітними. Блискучі характеристики про зразкову поведінку їм видадуть за місцем проживання. А не менш блискучі адвокати цілком професійно відстоюють інтереси безробітних страждальців. Суцільні мир та спокій. Тільки от карний розшук і прокуратура чомусь “чіпляються”...
Одного разу незадоволення розшукачів безкарністю викрадачів дійшло до того, що на процедуру оголошення санкції одному з викрадачів (в активі – 6 викрадень, вилучено героїн та бойова зброя) запросили пресу. І сталося диво: злочинця заарештували. Триває слідство. Можливо, є сенс поширити цей досвід і далі?
Розкажу парадоксальну історію. Не так давно на нічній одеській вулиці злочинці пограбували відомого в місті тележурналіста – не впізнали у темряві. Були затримані по гарячих слідах. Міліція вилучила украдене, грабіжники визнали свою вину, матеріали подано на санкцію. В одного із затриманих – низка пограбувань. Застережним заходом суд постійно обирав підписку про невиїзд. Однак у ситуації з журналістом, враховуючи пильну увагу громадськості до таких фактів, підпискою про невиїзд явно не обмежаться. Оперативники щасливі: нарешті перестанемо бігати за цим хлопцем, займемося іншими. Смішно? Швидше,сумно. Журналістів для наживки на всіх – не напасешся...
І ще один, розказаний оперативниками парадокс. Сьогодні при посиленні покарання за викрадення у законодавстві (до 10-15 років) швидше за все покарають того, хто викрав малопрестижну машину 80-х років на розбирання, ніж спеца з дорогих іномарок: дуже вже серйозний багатомільйонний бізнес стоїть за цими “везунчиками у законі”.
Безкарність породжує беззаконня. Кому під силу розірвати це замкнуте коло?
