Апк: реалії, резерви, перспективи як рухатися далі?

Не по сезону палкими видалися звітно-виборні збори в СВК ім. Татарбунарського повстання, що відбулися в один з останніх днів січня у промерзлому будинку Палацу культури у центрі Татарбунар.

У те, що вони відбудуться, як згодом розповіла пенсіонерка Н.В. Сирота - голова ініціативної групи - багато хто не вірив. Спочатку ходили розмови, що до зали не будуть пропускати пенсіонерів з числа пайовиків. Мовляв, не мають вони права вирішального голосу, виходить, нема чого їх даремно морозити.

Але кворуму було дотримано, на збори прибули і зареєструвалися 535 членів кооперативу. Всього ж у господарстві 1043 пайовики, з них на заслуженому відпочинку 703 чоловіка, інші 340 – працюючі.

Традиційний для такого випадку порядок денний довелося трохи змінити. Перші три пункти - звіт голови правління, головного бухгалтера і голови ревізійної комісії залишили. А в останньому пункті запропонували вибори не конкретної кандидатури, а тимчасової робочої комісії щодо керівництва кооперативом терміном на один місяць.

Під час звіту голови правління СВК Віктора Семеновича Назаренка в залі пайовиків стояла могильна тиша. І коли наприкінці звітного виступу доповідач висловив готовність відповідати на питання, гадаючи, що їх буде багато, жоден з пайовиків не побажав вступати з ним у діалог. І не випадково - від знаменитого колгоспу-мільйонера, чия слава в давні часи гриміла на весь Союз, залишилася лише назва.

Це значною мірою підтвердив і звіт головного бухгалтера Л.С. Дейнеги про фінансову діяльність підприємства за чотири роки. За даними, озвученими головним фінансистом кооперативу, колись могутнє сільськогосподарське підприємство перебуває під реальною загрозою банкрутства. На кінець минулого року баланс основних фондів кооперативу (початкова вартість яких майже у 26 мільйонів гривень) обчислюється за залишковою вартістю в 11 мільйонів 625 тисяч.

При цьому кредиторська заборгованість підприємства дорівнює 6 мільйонам 224 тисячам. У порівнянні з 2000 роком вона збільшилася на 3 мільйони 548 тисяч. Нижня межа зарплати коливається в межах 140 гривень. Встановлену державою мінімальну зарплату в розмірі 205 гривень на даний час неможливо виплачувати, виходячи з фінансового стану господарства.

За останні чотири роки грошима і натуроплатою фактично видано 2 мільйони 775 тисяч гривень. Однак заборгованість по зарплаті так і залишилася на рівні 2000 року.

Великі борги є і перед членами кооперативу щодо орендної плати за землю.

Катастрофічне становище склалося в галузях рослинництва і тваринництва. Хоча в господарстві з 4842 га майже дві тисячі гектарів зрошуються.

Не менш жалюгідний стан у тваринництві. Зниження поголів'я, як зазначали на зборах численні виступаючі, в тому числі завідувачка свиноферми Л.С. Затирайко, навмисно закладено керівником господарства. До такого висновку дійшло і управління сільського господарства і продовольства Татарбунарської райдержадміністрації, з огляду на заготовлену кількість кормів на 2003 рік – всього 62% від потреби.

- Кормового клину немає, йде повне знищення тваринництва. Хоча господарство цілком укомплектоване освіченими фахівцями, - підбила підсумок завідувачка свиноферми й одна з одинадцяти засновників СВК.

Влітку, за словами Затирайко, вона внесла пропозицію на одному із засідань: без відома правління не продавати жодного кілограма зерна, доки господарство цілком не розрахується за паї. Але її голосу, як і багатьох інших, не було почуто.

Про те, як не догодовували тварин і вони втрачали у вазі, повідала зборам голова ревізійної комісії А.Г. Бурлака.

Всього було проведено 9 ревізій і 11 перевірок. Документальні факти, котрі навів її голова, підтвердили численні плітки, що блукали досі в господарстві. В кооперативній касі накопичувалися заяви на одержання грошей, але їх не видавали. Люди почали хитрувати, вказували в заявах, що гроші потрібні на ліки, лікарню. Щоб вирвати кровні 50 гривень, ветеранам праці доводилося брехати. А в цей час на їхніх полях чужі комбайни «за борги» забирали хліб. З підзвіту пропали три ємкості з олійні, два обприскувачі, жниварка, безслідно дематеріалізувався навіть трактор значних розмірів.

- А ще наших поросят із племінної ферми міняли на кавуни із сусідніх господарств, - з гіркотою викрикнули із залу, - начебто самі не вміємо кавуни вирощувати!

Напруження зборам додав виступ бригадира рільничої бригади І.М. Феклістова:

- Я не знімаю із себе провини в тому, що протягом останнього часу відбувалося на наших очах, - сказав він. - Колгосп, створений по крихтах протягом сорока і більше років, сьогодні нещадно розбазарюється. Основні фонди продають за копійки! І це роблять люди, котрі тут не забили навіть жалюгідного цвяха!

Чи міг припустити покійний Василь Захарович Тур, що його дітище - машинний двір і фабрика-кухня - підуть з молотка всього за 130 тисяч гривень?

Колегу підтримав В.В. Пислар, бригадир виноградної бригади:

- На кожне наше зауваження до керівника господарства нульова реакція і одна віддповідь: «Ви не члени правління». Немає ні контролю, ні справедливості!

Термін дії договорів на оренду земельних паїв у СВК ім. Татарбунарського повстання минає в серпні 2004. І по ходу зборів було зрозуміло, що власників паїв багато чого не влаштовує в ситуації, що склалася, і у ставленні до них.

Крапки над «і» розставив заключний виступ голови ініціативної групи Н.В. Сироти. Виявляється, термін повноважень голови правління Назаренка минув ще 14 квітня 2003 року. Таким чином, він, як і інші члени правління, перебільшили повноваження до наступного періоду. Тому компетенцією загальних зборів, які є відповідно до законодавства найвищим органом для прийняття рішень, на даний момент голову можна звільнити від службових обов'язків.

Що й було проведено переважним числом голосів. Відповідно до порядку денного обрано тимчасову робочу комісію, визначено її склад.

У наданні всебічної допомоги робочій групі запевнив пайовиків І.Г. Великов, перший заступник голови Татарбунарської райдержадміністрації, котрий був присутній на зборах.

- Головне, - підкреслив він, - не розгубитися і обрати найбільш вірний шлях. Нероздрібнити господарство - це вже половина успіху. Не треба боятися, у вас гарні фахівці, котрі можуть працювати. Ви зібралися, щоб знайти винуватця і розібратися в тому, що трапилося. Тепер ви повинні вирішити, як рухатися далі.

Выпуск: 

Схожі статті