Екзотика для лазнi

Увійшовши влітку або восени у двір Михайла Миколайовича Руденка по вулиці Колгоспній, 2, в Одесі, дивуєшся великій кількості екзотичних рослин. З одного боку звисають лаганарії – в’єтнамські кабачки, завдовжки до двох метрів. Їх можна відрізати частинами і смажити, робити з них ікру, консервувати. З другого – ніби загін стародавніх богатирів показує свою важку зброю – булави. Це декоративні гарбузи, з яких можна робити глечики, лійки, черпаки.

А кілька років тому Руденко почав вирощувати люфу. Зовні вона нагадує ті ж самі в’єтнамські кабачки, але коротші і товстіші. А коли дозріє, то стає майже готовою мочалкою. Приїжджі торгівці з Кавказу і Середньої Азії продають на базарах гігієнічне помивочне пристосування, яке хитро і міцно зв’язала сама природа.

Так, це і є висушена люфа. Варто її лише облити кип’ятком, зняти шкурку, як упаковку, і пришити лямки. Ось вам і мочалка, кращої за яку не буває. В армії її ріжуть на частини і роздають солдатам у банний день. Та й дома для миття посуду вона дуже зручна. Але головне те, що її можна одержати безплатно, виростивши на своїй земельній ділянці.

Михайлові Миколайовичу насіння люфи привезла дочка з Узбекистану. І, як показав досвід, ця рослина почувається на Одещині чудово. Руденко не проти поділитися насінням з бажаючими вирощувати мочалки, розповісти про технологію вирощування люфи.

Выпуск: 

Схожі статті