З 24 по 29 лютого в Одесі, на базі Ришельєвського ліцею, проходить XII Всеукраїнський турнір юних фізиків, у якому беруть участь команди з Києва, Харкова, Луцька, Луганська, Севастополя, Сум, Одеси і Болграда.

Цікаво, що перший український турнір у 1992 році також проходив в Одесі, потім змагання проводилися в Києві, Харкові, Севастополі, знову в нашому місті. І ось учасників Всеукраїнського дванадцятого знову гостинно приймає «чорноморська перлина». Організатори «фізичних баталій» - управління освіти і науки облдержадміністрації, Одеський обласний інститут удосконалення вчителів і кузня кадрів щодо точних наук – Ришельєвський ліцей.

Треба сказати, що до Одеси з'їхалися кращі, оскільки усі команди-учасниці пройшли горнила попередніх регіональних турнірів. До речі, турнір трохи відрізняється, наприклад, від олімпіади тим, що це змагання командне, і діти розв’язують досить цікаві задачі, котрі їм заздалегідь відомі. Кожен фізичний «бій» складається з репрезентування задачі, що потім опонується і рецензується. Тут виступають по одному учаснику від команди – так звані «осібники», котрі вдаліше від усіх виступили, захищаючи ту чи іншу задачу.

- Завдання на турнір, - розповів кореспонденту «Одеських вістей» голова журі, викладач Ришельєвського ліцею Валерій Колібошин, - складаються за участю провідних вчених і педагогів України, протягом півроку йде їхнє обговорення, з огляду на специфіку і програми загальноосвітньої школи. Крім того, враховуються, безумовно, особливості викладання в ліцеях і гімназіях математичного профілю. Вони відбираються таким чином, щоб було включено всі розділи, котрі вивчаються шкільним курсом, починаючи від механіки, теплових явищ і закінчуючи ядерною фізикою. Як свого часу на одному з турнірів один керівник сказав, що завдяки такому змаганню вдалося запустити установку для студентів за назвою «камера Вільсона». Якби не задача турніру, то невідомо, скільки б ще ця установка не працювала.

За словами Валерія Яковича, на турнірі немає задач, котрі укладаються в розуміння шкільного курсу. Є деяка ідея, а саму задачу повинен сформулювати для себе учень, що її розв’язує. Тобто, побачити ту проблему, котру складачі спробували в ній сформулювати. Наприклад, задача, котру запропонував випускник Ришельєвського ліцею, а нині студент Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Юрій Ткачов. Ми часто охолоджуємо воду, кидаючи в неї лід. А чи задумувався хтось над незвичайною поведінкою льоду при цьому? Задача була запропонована дітям і викликала великий інтерес. Крім того, що багато задач мають практичне застосування, завдяки їх розв’язанню, діти здобувають навички самостійного мислення, навички експериментально-дослідницької роботи.