Сесія Овідіопольської райради на одному із своїх засідань розглянула хід виконання міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я» на 2002-2011 роки. З доповіддю виступив голова постійної комісії з питань соціального захисту та охорони здоров’я, заступник головного лікаря району Микола Миколайович ЗАСІКАН.
Овідіопольський район за даними статистики й за оцінками облуправління охорони здоров’я передує в області щодо вирішення багатьох проблем профілактики захворювань і лікування недуг. Але доповідач так гостро й відверто говорив про недоліки, що в непоінформованої людини могло скластися враження, нібито район або вихваляють в області незаслужено, або ж промовець навмисне відрекомендував галузь у винятково чорних барвах.
З цього мого здивування й розпочалася наша розмова з головою Овідіопольської райдержадміністрації Володимиром Володимировичем Левчуком, який теж, до речі, вибудував свій виступ на критичних нотках.
- Хочете сказати, що я не патріот свого району? – у свою чергу запитав Володимир Володимирович. – Гадаю, що працівники медицини, як і мої колеги, господарники, в цьому нас не звинуватять. Ми просто не займаємося самозвітуванням. Адже наших досягнень у нас ніхто не забере. Вважаю, що набагато важливіше було прикувати увагу до потреб медицини, до її невирішених проблем. Сесія – це не хворий клієнт, якого можна заспокоїти безпечністю діагнозу. Депутати мусять знати правду. У їхніх руках – здоров’я району. Ось ми й уподібнилися рентгенові, показали деякі “затемнені” плями в організмі системи медичного обслуговування.
- І все ж: розпочнімо з позитивних фактів…
- Насамперед я відзначив би успішне освоєння капіталовкладень. У 2003 році здійснено ремонт терапевтичного відділення центральної райлікарні, фельдшерсько-акушерських пунктів у селищі Великодолинському та селі Доброолександрівці. До речі, у Великодолинському намічено побудувати сучасні лікарню, ця робота, по суті, вже розпочалася.
На сьогодні практично вирішено проблему газифікації медичних закладів.
Якщо говорити про прикладну медицину, то ми можемо рішуче похвалитися тим, що в Овідіопольському районі практично всім жінкам доступні медико-генетичне консультування, медична допомога під час вагітності та пологів. Диспансерним спостереженням охоплено й підліткове населення, й молодь району. У нас цим займаються постійно чинні виїзні бригади лікарів. Ось чому Овідіопольщина менше від інших регіонів вражена СНІДом, наркоманією, туберкульозом, алкоголізмом.
У районі цілодобово працюють три фельдшерські бригади “швидкої допомоги”. Автомобілі оснащено радіостанціями, а наявність доріг із твердим покриттям дає змогу швидко діставатися до найвіддаленіших населених пунктів.
- Проблем із кадрами немає?
- До останнього часу не було. Але у зв’язку з новим пенсійним законом, що відкрив можливість договірникам не затримуватися на своїх робочих місцях, почали утворюватися проріхи. Сьогодні вони залишаються “незалатаними” в педіатрії. У Таїровській, Прилиманській, Калаглійській амбулаторіях відчувається брак середнього медперсоналу. Але ці проблеми на контролі місцевих рад, і їх буде найближчим часом вирішено. Все питання – у виділенні житла та підвищенні заробітної плати.
- Безумовно, фахівець – ключова ланка в медицині. Але сьогодні люди не менше довіряють техніці. За допомогою неї й діагноз установлюється точніше, й лікування перебігає ефективніше. Знаю, що вся зарубіжна електроніка дуже дорога. Та все ж, ваш район вважається найнасиченішим унікальними імпортними приладами й апаратурою. А ось деякі показники захворюваності анітрохи не нижчі, ніж в інших регіонах. У чому тут справа?
- Якщо враховувати фізичні одиниці медтехніки, то бідкатися справді немає з чого. Але справа в тім, що весь цей арсенал експлуатується понад 10 років. По-перше, він добряче зношений, а по-друге, нині все це – техніка позавчорашнього дня з обмеженою розрішувальною здатністю. Маю на увазі рентгенофлюорографічне устаткування, апаратуру ультразвукової діагностики, фізіотерапевтичні комплекси, електрокардіографи тощо. Обмеженими є можливості діагностування захворювань щитовидної та молочної залоз, серця та судин, нирок, а це призводить до похибок при доборі засобів та методів лікування. Зараз працюємо над тим, щоб придбати сучасний ультразвуковий апарат. Насамперед для райлікарні. А тоді й про сільські лікарні подбаємо.
- Бюджетні надходження, як і в усіх, - обмежені. Але ваш район за кількістю багатих людей – на другому місці після Одеси. Невже проблема переоснащення принаймні центральної лікарні не до снаги, скажімо, господарям “7-го кілометра”?
- Щиро кажучи, спонсори нам дуже багато допомагають. Ми вдячні їм за купівлю ліків та інструментарію, продовольства, дитячого харчування, за допомогу в ремонті лікувальних закладів та фінансуванні переобладнання опалювальних систем. На сесії я ще раз уклонився керівникам агрофірми “Петродолинське”, заводу “Агроком”, приватних підприємств “Еврика!”, “СерВиГ”, “Ленінталь” і попрохав їх щиро перейнятися нашими новими проблемами. А навіщо ж ми їх на сесії запрошуємо? Запитав і таке: а хіба не їхні працівники мають у медичних закладах медичну допомогу?
До речі, на сесії ми конкретизували пункт програми, де йдеться про оснащення потрібною медтехнікою не тільки центральної амбулаторії, а й усіх ФАПів. Головний напрямок цієї роботи – участь усіх мешканців району та всіх без винятку підприємств, фірм і організацій, розташованих на його території, в розвитку медичної галузі. Та це вже тема для іншої розмови…
- ФАПи – як болючий зуб для багатьох районів…
- Ми також не можемо похвалитися ефективністю роботи деяких із них. Є проблеми з транспортом, з облаштуванням приміщень у Мар’янівці, Миколаївці, Дальнику, Доброолександрівці. Втім, на мій погляд, усе це господарство й реанімувати вже не варто. ФАПи потрібно реорганізувати в амбулаторії загальної практики, надавши їм статусу закладів сімейної медицини. Це підвищить якість лікувальних послуг, зробить їх доступними, вчасними, до того ж, - дешевшими. Зараз у дворічній інтернатурі ми готуємо двох лікарів для такої практики. Певен: за сімейною медициною – майбутнє. І це також один із головних пунктів програми “Здоров’я” на 2002-2011 роки.
- Медицина, безперечно, потребує серйозного реформування. Та завершімо все-таки на оптимістичній ноті…
- Читачам газети, гадаю, цікаво буде знати, що в Овідіопольському районі дитяча смертність значно нижча від її показників по області та країні, а народжуваність, навпаки, - вища. Це головне свідчення якості нашого життя. І роль медицини тут переоцінити важко.
