Комінтернівський район сьогодні, образно кажучи, - суцільний посівний майданчик. Одними з перших вивели агрегати у поле механізатори агрофірми «Світанок», яку очолює Володимир Михайлович Ольховський. Першими ж вони завершать і сівбу ярих культур. Що ж допомагає землеробам з року в рік бути серед лідерів?
Кореспондент газети запитав про це у начальника механізованого загону щодо вирощування зернових і технічних культур Віктора Олександровича ГЕРМАНА, нагадавши, що за колишніх часів сівбу розпочинали за вказівкою вищих органів...
- Сьогодні хліборобів ніхто не підганяє і не вказує їм, що і коли сіяти, - сказав Герман. – Адже працюємо ми на своїй, власній землі. Вплив на урожай фактора погоди ніхто з рахунку не скидав. Люди і без спецвказівок знають, що своєчасно покладене в землю насіння активніше проростає, дружніше вегетує. Проте терміни виграються не поспіхом, а дотриманням технологій.
Скажіть, чи можна встигнути за погодою, якщо одночасно проводити і веснооранку, і культивацію, і сівбу? У нашому господарстві протягом десятиліть сівба проводиться лише по зяблевій оранці. Нинішній рік – не виняток. Грунт під ярий клин підготовлено за всіма правилами і в найкращі терміни. Тепер лише встигай загортати в нього насіння. Тобто, я хочу сказати, що весняні дні економляться восени. Це перша умова успішного проведення сівби, друга – справність техніки та готовність насіння, третя – кадри.
- Як справи з технікою і кадрами, які її обслуговують та експлуатують?
- Ми не відпускаємо механізаторів на неоплачувані зимові канікули. Трудяться вони цілий рік. Тому до весни закріплена за ними техніка завжди доглянута. Забезпечуй лише запчастинами! Та що про трактори та причіпні знаряддя говорити! У нас уже всі комбайни відремонтовано!
Щодо насіння, то всі культури сортові і найвищих кондицій. Ви пам’ятаєте метушню з посівним матеріалом, викликану минулорічним недородом? У багатьох зібраного врожаю пшениці навіть на насіння не вистачило. Наше господарство за умов посухи одержало на круг по 29 центнерів зернових. Добре, правда?! Зрозуміло, тут свою роль зіграли і терміни сівби.
Про кадри. Цілорічна зайнятість як раз і допомогла зберегти механізаторський корпус. А люди, у свою чергу, зберегли корисний досвід – роботу на підвищених швидкостях, широкозахватне агрегатування, сімейний підряд тощо.
... Механізатори на сівбі працюють повний світловий день. А щоб зекономити дорогий нині час, і пальне теж, вони обідають безпосередньо на робочому місці. Сюди доставляють їжу куховарки Надія Моргун та Надія Лавренюк. Апетит у сівачів, як вони самі кажуть, “звірячий”. Із задоволенням “уминають” український борщ і печеню з соліннями Сергій Молотковський та Андрій Сус, які, по-суті, і засіяли яре поле: 300 гектарів гороху, 100 гектарів ячменю і стільки ж вівса.
До речі, серед підлеглих Віктора Олександровича і його батько Олександр Володимирович. Він – майстер на всі руки – і токар, і слюсар, і моторист, і електрик, і наставник молоді. Своє, як кажуть, відпрацював – вже на пенсії. Але не сидить вдома, поспішає на тракторний стан. Виникла поламка у полі – і він тут як тут.
Одночасно з сівбою ранніх проводиться підготовка грунту до сівби пізніх культур. П’ять широкозахватних агрегатів, у дві зміни, культивують зяб. Начальник загону називає імена трактористів: Анатолій Бешетя, Микола Баранов, Олександр Федак, Григорій Стратій. На їхньому рахунку вже 500 закультивованих гектарів.
Цікавлюся нормами виробітку. У відповідь чую:
- Ми, звичайно, стараємося не упустити жодної погожої години. Але темпи – не головне. Головне – кінцевий результат. А він досягається за рахунок якості.
Віктор Герман розкриває систему зацікавленості механізаторів у високопродуктивній та якісній праці. Крім оплати відрядної, за оброблені гектари, загону належить 5 відсотків зерна з вирощеного врожаю.
- А як з озимими? – цікавлюся у співрозмовника. – Адже це основний хліб.
- У нас 900 гектарів пшениці і 300 ячменю. На всіх площах сходи чудово збереглися. Половина з них вже підживлена карбамідом. Розраховуємо на хороший урожай.
