Є проекти, якими ми можемо пишатися. Голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький перерахував деякі з них. Це створення розвинутої транспортної системи в напрямку Захід - Схід, який поєднує Європу з українським Причорномор'ям, а через нього - з Кавказом і країнами Каспію та Центральної Азії. Це будівництво найпотужнішої в Європі газокомпресорної станції в Тарутиному. Вона дала можливість збільшити пропускну здатність газопроводу Ананьїв - Ізмаїл. Заслуговують на увагу оригінальні проекти щодо освоєння континентального шельфу біля острова Зміїний, а також будівництво на ньому альтернативної енергоустановки для соціальних потреб остров’ян. Зараз втілюються в життя ще два масштабні проекти, що покликані підвищити транзитний потенціал області. Це будівництво автобану Одеса - Київ і каналу Дунай - Чорне море в українській частині дельти Дунаю.
17 проектів привезли ізмаїльчани. Вони в різній стадії готовності. Охоплюють різні сфери діяльності: від удосконалення медобслуговування, від створення цегельного або консервного заводів до будівництва Ізмаїльської парогазової електростанції, що "забита" окремим пунктом до плану обласної програми "Регіональна ініціатива". Голова правління ЗАТ "Ізмаїльська парогазова електростанція" Юрій Малєєв, що приїхав на форум, вважає її інноваційним зразком. Ще 2 місяці тому уявлявся реальним проект будівництва такої ж станції під Рені. Але вона могла бути створена в спеціальній економічній зоні. Згідно з законом, вироблена там електроенергія не змогла б вийти за межі СЕЗ. Навіть на забезпечення Ренійського порту.
Ізмаїльська станція набагато потужніша. Вона забезпечить електроенергією 9 районів Ізмаїльського регіону, що мають потребу в споживанні 180 мегават на рік. Енергосистема України фактично поставляє 30 мегават. Інше доводиться брати через Дубоссарську ДРЕС. Здійснення проекту відразу дозволить позбутися незручностей, що породжені енергозалежністю від Молдови. Більше того, буде можливий експорт енергії до тієї ж Молдавії й далі - до Румунії.
- Будівництво станції виправдане як економічно, так і соціально, - говорить Ю. Малєєв. - Адже завдяки парові, що утворився у вигляді побічного продукту виробництва, місто одержить в будинки недороге тепло. Загальна вартість проекту 174 мільйони доларів. Під майбутню станцію вже відведено місце в Ізмаїлі. Воно біля Дунаю, всього за три кілометри від газової магістралі.
На форумі був репрезентований Ренійський порт. На його території зареєстровано п'ять проектів.
- Приїхали знайти друзів, партнерів, союзників, - сказав заступник начальника Ренійського порту зі спеціальної економічної зони "Рені" Віктор Зорін. - І показати себе.
З червня, буквально цими днями, почав діяти проект «Рені-Ліс», що займається обробкою деревини. До нього ж входить перевалка газу на естакаді. Поки що очікується підхід двох суден на місяць.
У перші дні червня до Рені приїжджали представники Казахстану з пропозицією здійснювати перевалку пропан-бутану на газовому комплексі щодо наливу, збереження та відвантаження зріджених газів «Дагуна-Рені». Згідно з попереднім договором, постачання почнеться в липні цього року. Проект з переробки сої практично затверджено. До кінця 4 кварталу вже почнеться забивання перших фундаментних паль під майбутній завод. Уже підписуються перспективні договори про співробітництво.
Особливу увагу привернув стенд ВАТ «Українське Дунайське пароплавство».
- Ми очікуємо відкриття каналу на Дунаї, - повідомив провідний інженер ВАТ «УДП» із зовнішньої економічної діяльності Людмила Васюкевич. – Уже є багато північних і західних компаній, що зацікавлені в перевезенні своїх вантажів цим водним шляхом. Будуть використані в цьому напрямку й усі наші 36 морських суден, не враховуючи, звичайно, й річкових – барж, ліхтерів, кількість яких в УДП доходить до тисячі.
Першими співрозмовниками дунайців були представники Європейського банку розвитку та реконструкції в Україні. Їм було запропоновано два проекти. Перший, вартістю 65 млн доларів, пов'язаний з будівництвом десяти морських суховантажних суден дедвейтом до 5 тисячі тонн. Другий також пов'язаний зі спорудженням, але вже двох пасажирських круїзних суден для здійснення тур-діяльності на Дунаї. Його вартість близько 25 млн євро. Фінансувати проекти повинні УДП і переважно Міністерство транспорту України. Одночасно сподіваємося на участь інвесторів. Є різні схеми розрахунку, тому вони будуть складатися й коригуватися під можливості конкретного вкладника коштів. Будівництво передбачене на українських верф’ях, зокрема, корпусна частина буде виготовлена на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі.
- Ми провели захід у дусі максимальної інформаційної відкритості. Це найбільше дозволяє інвестору повірити в наші гарантії, - підкреслив С. Гриневецький. - Одночасно ми розширимо наші можливості інтеграції до Євроспівдружності. Корені нашої спільності - історичні. Якщо згадати минуле, то серед засновників нашого міста було чимало уродженців тих країн, з якими ми сьогодні готові працювати. Тож триває багаторічна традиція співпраці.
