До цього закликає дітей і дорослих Всеукраїнське об’єднання «Держава»
І не дивно, що свою благодійну акцію ця організація провела у святковий день, коли Православна церква згадувала імена святих мучениць – Віри, Надії, Любові, їхньої матері Софії. Урочистості пройшли за благословенням Володимира, Митрополита Київського і всієї України. Відбувся й урочистий молебень за участю духівництва Одеської єпархії та митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела.
А в Одеському українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька зібралися ті, заради кого дорослі вирішили об’єднатися під гучним і відповідальним іменем “Держава”. Це – понад тисяча дітей-сиріт і інвалідів з усіх сорока інтернатів області та м. Одеси. Цього дня тут зібралися і всі керівники цих навчальних закладів. Зрозуміло, що не випадково. Усі вони одержали цінні подарунки – телевізори, відеомагнітофони, холодильники, музичні центри...
Ще перед початком урочистості вдалося поговорити з директором одеської школи-інтернату для сліпих дітей Лідією Іванівною Пустоваловою. Була я в цій школі не раз і добре знаю про проблеми педколективу. Тут навчають 110 дітей, зокрема круглих сиріт з Одеської області а також з Придністров’я. Отже, спонсорська допомога, співчуття і турбота зі сторони тут не завадять. Але якщо чесно, то просити і нагадувати про це директорам таких установ не дуже хочеться. Набридло... бути жебраками... Та й справжніх спонсорів останнім часом помітно зменшилося.
- І раптом несподіваний дзвінок і запитання – що найбільше потрібно? – згадує Лідія Іванівна. – Нам же до медкабінету давно потрібний холодильник... От ми його й одержали. Крім того, для дітей організували свято: автобусом привезли до театру, вручили подарунки, солодощі... Усе пройшло чітко, організовано, красиво, без суєти і зайвого шуму...
Що ж, багато учасників акції звернули на це увагу. Щире добро так і робиться, без численних прохань і клопотань. Адже скільки в нас громадських організацій, фондів, об’єднань, які пишно заявляють про себе, обнародуючи свої щедрі програми та обіцянки. На тому їхні потуги і закінчуються...
- Вважаю, що справжня доброчинність гучних слів і реклами не потребує, - говорить голова Всеукраїнського об’єднання “Держава” В.П. Бачигін. - Тому всю свою енергію ми витрачаємо на видання гарних книг, таких, наприклад, як “Великодня веселка”, на реалізацію проектів, пов’язаних з вихованням високої духовності. Іншого шляху в нас немає.
Та й чи потрібен він, інший шлях? Адже експериментів з нашими дітьми вже було чимало, і плоди ескалації бездуховності, жорстокості ми зараз пожинаємо... Що можна протиставити цьому розгулу аморальності та агресії?
Мені здається, на це запитання відповів один з учасників цієї акції, директор Фонтанської спецшколи В.В. Баранов:
- “Держава” справді себе не афішує і, якщо відверто, то я навіть не знав, що існує таке об’єднання, яке згуртувало найкращих представників інтелігенції, вчених, педагогів. Та ось рік тому їхні представники приїхали до нас у спецшколу і запропонували взяти найважчих учнів для участі в археологічних розкопках біля села Роксолани. Група дітей поїхала, жила в наметах, займалася незвичайною, цікавою роботою. Всі залишилися задоволені. А сьогодні ми одержали телевізор і “відик”. Вважаю, що ці люди щиро хочуть допомогти нашим дітям, і не тільки матеріально.
Про моральну підтримку говорив і отець Андрій, секретар Одеської єпархії. Адже в інтернатах, як правило, живуть ті, кому бракує добрих слів, батьківських порад. І коли перед керівництвом Котовського інтернату (село Борщі) постало питання, кого ж везти на свято до Одеси, то вирішили, що поїдуть сироти. Найкращі з них піднялися на сцену, і голова Одеської обласної організації “Держава” В.А. Кравченко вручив їм пам’ятні подарунки. Ну а заступник директора інтернату Любов Іванівна Нікофорчук просто світилася від радості, що привезе, нарешті, дітям музичний центр. Будуть тут тепер і фестивалі, і конкурси, і модні “караоке”...
- Ще раніше ми одержали від “Держави” шкільні щоденники, - говорить Любов Іванівна. – На кожній сторінці дітям пропонують розповісти, скільки добрих справ удалося їм зробити за минулий день... Найменших навчають додавати одне добро до іншого, щоб між ними не було проміжку... А потім, відібравши найкращі записи, ми візьмемо участь у всеукраїнському конкурсі.
Прекрасний задум, чи не правда? Адже на уроках важливо не тільки засвоїти той чи інший предмет, але і навчитися достойних вчинків. Недарма ж пригорща добрих справ цінується часом більше за бочку знань... І не випадково в іншому одеському театрі – юного глядача – було організовано виставку дитячої творчості “Діти - державі”, де були репрезентовані найкращі малюнки учнів Одеської художньої школи ім. Костанді, недільних шкіл Одеської єпархії, православної школи “Джерело” та інших.
Того дня майже всі одеські театри чекали гостей, зокрема і ляльковий. Тут зібралися вихованці дитячих будинків сімейного типу, а також діти-інваліди з обласного реабілітаційного центру. Ніхто не був забутий, усі одержали подарунки і солодощі, подивилися кращі спектаклі, а потім, після смачного обіду, вирушили на екскурсії – до музеїв, які, до речі, того дня працювали безплатно для всіх відвідувачів.
Був ще і концерт на Куликовому полі, і виступ філармонійного оркестру в Палаці культури одеського політеху. Тут, до речі, зібрали інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни. Багатьом з них, а це 700 чоловік, вручили медичні сертифікати на безплатне одержання ліків.
Сьогодні ми ремствуємо на те, що наші діти і підлітки перестали ходити до музеїв і театрів, слухати класичну музику і читати серйозні книги. Обурюємося і часом безсердечним ставленням до старості. Так, звичайно, жити не можна… А як потрібно? Відповідь на це запитання і дали організатори акції “Держава – це ми”.
