Бригадир Юрій Ігоревич Лук'янов раз у раз поглядав на годинник: через 30 хвилин включать резервну насосну станцію, і в розпорядженні монтажників буде доба – на підключення нового обладнання і пуско-налагоджувальних маніпуляцій. Він – спеціаліст ПМК-15 "Дунайводбуду", який приїхав з Ізмаїла, хвилюється: якщо не встигнуть укластися у відведений час, Болград залишиться без води. Якби знав Юрій Ігоревич, як часто в останні роки у цьому місті були сухими крани! Ще одна доба спраги вже погоди не зробить.
Проблему водопостачання Болграда почали розв’язувати ще в минулому сторіччі. У 70-80-х роках було побудовано так званий міжколгоспний водопровід з джерелом водопостачання з артсвердловин на узбережжі озера Ялпуг біля хутора Коса. Припускали, що він "напоїть" як Болград, так і приміські села. Але проектанти помилилися: на місці артсвердловин виявилися пливуни, в результаті – провал проекту. Наприкінці 80-х – початку 90-х будували водовід Ізмаїл – Болград з водозабором із свердловин на узбережжі Дунаю. 80% робіт було виконано, але і цей проект провалився: потужність свердловин виявилася недостатньою навіть для задоволення потреб Ізмаїла. У підсумку гроші знову вилетіли в трубу.
-У квітні поточного року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанови № 509 і № 510, згідно з якими на реконструкцію Болградського водозабору і водопроводу виділено в цілому 1,1 млн. гривень. Посильну частку у здійснення проектів – 36 тисяч гривень – внесла міська рада. Цього разу не стали винаходити нічого нового, вирішили просто модернізувати дихаючу на ладан систему водопостачання Болграда.
Протягом літніх і осінніх місяців було виконано величезний обсяг робіт – починаючи від виготовлення проектно-кошторисної документації і закінчуючи власне будівельно-монтажними роботами.
– По водозабору освоєно 93% передбачених коштів, – розповідає заступник голови Болградської райдержадміністрації Микола Іванович Узун, який безпосередньо курирує вищезгадані об'єкти. – Реконструйовано водозабірний канал на березі озера Ялпуг, на насосній станції закінчується встановлення нового обладнання. Залишається лише цілком обгородити й упорядкувати територію, що буде зроблено найближчим часом.
З Миколою Івановичем ми побували і на іншому об'єкті – на станції другого підйому, де вода з озера (колись голубий Ялпуг набув сірого відтінку) проходить очищення і подається в місто.
Працівники станції, показавши оновлене господарство, однак відзначили, що заміна частини устаткування не розв’яже проблему постачання води споживачам. По-перше, наявний накопичувач місткістю 500 кубів вкрай малий – вода не встигає відстоятися. По-друге, фільтри, якими обладнана станція, встановлено за часів царя Гороха і морально застаріли. По-третє, не замінено весь водопровід, по якому вода надходить у місто: як тільки варто збільшиш тиск – то із старих прогнилих труб б'ють фонтани.
– Так, – погоджується Микола Іванович Узун, – в результаті реконструкції потенційну потужність станції збільшено, але якість очищення води залишилася на тому ж рівні. Безперечно, необхідно змінювати і сам водопровід. Отже, виходить, що роботи з реконструкції системи водопостачання необхідно продовжити. І ми проситимемо додаткові кошти – для повного розв’язання проблеми.
Хочеться сказати, що Болградському району не доводиться скаржитися на відсутність уваги з боку уряду, облдержадміністрації.
– За 10 місяців цього року в районі освоєно 7,5 мільйона гривень, 5 з яких спрямовано на будівельно-монтажні роботи. Для порівняння: за аналогічний період минулого року було освоєно 3,8 мільйона, – говорить Микола Іванович Узун. – У 2003 році нам вдалося значно зміцнити базу закладів освіти: збудована котельня на природному газі у Дмитрівській сільській школі, якісне опалення з'явилося в Городненській і Голицькій школах, встановлено модуль у дитячій школі мистецтв, надійшло блакитне паливо в с. Нові Трояни. У поточному році у Болграді реконструйовано міський стадіон, на що з обласного бюджету було виділено 340 тисяч гривень. 700 тисяч пішли на благоустрій об'єктів соцкультпобуту в селі Владичень, останньому населеному пункті Одещини, визволеному у 1944 році від німецько-фашистських загарбників. У стислий термін у Болграді збудовано літній спортмайданчик вартістю 140 тисяч гривень. Тягнеться нитка газопроводу Василівка – Баннівка, на який з обласного бюджету виділено 250 тисяч гривень, плюс 130 тисяч вклали наші сільгоспкооперативи. На ремонт і підготовку шкіл до зими було спрямовано цього року 400 тисяч гривень.
План соціально-економічного розвитку району на 2005 рік ще напруженіший, а отже, болградців чекає чимало проблем і турбот. Без них, погодьтеся, не обходиться жодне будівництво.
Болград
