Зараз проходить моніторинг комплексного екологічного стану природного середовища, що перебуває під безпосереднім впливом діючого глибоководного суднового ходу (ГСХ) по гирлу Бистре. На засіданні робочої групи щодо проведення цих досліджень було проаналізовано вже отримані від учених дані. Заступник начальника Державної служби заповідної справи С. Комарчук констатував, що виходу за межі прогнозованих порушень поки що не виявлено.
Замовником моніторингу виступило Державне підприємство «Дельта-лоцман» – господар і відповідальна особа за стан каналу і всіх пов'язаних з ним аспектів діяльності. Вивчення екологічного стану Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ), по території якого проходить канал, необхідно, щоб встановити ступінь збитків навколишньому середовищу, які неминуче виникають при його експлуатації. Звичайно, домінантною залишається позиція, відповідно до якої збитки мають бути розглянуті лише у співвіднесенні з прибутком, одержуваним від судноплавства по цьому водному шляху. Ця різниця стане одним із критеріїв рентабельності ГСХ. Як було відзначено на засіданні, передбачуваний збиток виявився завищеним у порівнянні з реальним.
Однак проведений аналіз по суті попередній. По-перше, численні дослідження, що велися в ДБЗ протягом останніх п'ятдесяти років, мало можуть допомогти, тому що тоді не було каналу. По-друге, він почав працювати тільки з осені 2004 року, а цей сезон не показовий для вивчення впливів на природне середовище. Більш ефективні результати, наприклад, про забруднення території або про збереження видового розмаїття, можна одержати навесні і влітку. Тому, щоб зібрати пакет вагомих підстав для того чи іншого рішення, моніторинг буде тривати далі.
Практично всі звіти від кожної групи дослідників надійшли. Інші були попереджені, що ненадання звітної інформації в «паперовому» вигляді таїть у собі накладення санкцій. Зі свого боку, «Дельта-лоцман» наполягає на гласності і регулярній публікації результатів на сайтах. Моніторинг надземної частини навколишньої природи ГСХ триває і зараз, обсяги до-слідження водної частини – скорочені, оскільки там не виявлено фактів, що насторожують.
Разом з тим директор ДБЗ О. Волошкевич вважає, що моніторинг має випереджати будівництво каналу і пов'язані з цим днопоглиблювальні роботи. Це пояснюється утворенням шлейфа мутності при скиданні грунту. При засмоктуванні пульпи (рідкого намулу з дна) відбувається також знищення личинок. Поки що іхтіологи схиляються до прогнозу, що кількість риби може зменшитися, звідси рекомендується регулювати вкладення в тутешнє рибне господарство.
Крім того, несподіванкою для працівників заповідника стала подвійна перевалка грунту на мілководді. Як наслідок, утворилася коса, яка змінила гідрологічний режим. Тому була висунута пропозиція звалювати грунт не у воду, а на берег, підшукавши для цього місце, віддалене від острова Єрмак нижче за течією хоча б на 500 м. Інакше він буде гірше омиватися потоками води, що викликає його осолонцювання.
Заступник директора УкрНДІЕП О. Васенко зазначив, що на острові Єрмак відбувається довільне, тобто невраховане моніторингом випасання худоби. І це впливає на навколишнє середовище навіть більше, ніж будівництво ГСХ.
Під час полеміки головний інженер проекту ТОВ «Річтранспроект» І. Головіна дала пояснення, що для складування грунту, вийнятого з дна, робляться спеціальні берегові відвали. Вони природним чином стискають потік, компенсуючи зняту висоту перекатів. У цілому зберігається живий перетин русла. Вона нагадала, що це світова практика, яка не допускає падіння рівня в гирлі. Тому берегове звалювання грунту потрібне для того, щоб не погіршувати природний стан інших ділянок ріки. І цей технологічний процес не може служити підставою для припинення будівництва. Після того, як будуть взяті до уваги всі звітні дані, за ними буде зроблено коригування збитку. Процеси змін, які спостерігаються, протікають не настільки швидко, щоб відразу із беззастережною точністю робити остаточні висновки. Тому необхідність вести моніторинг і далі не скасовується. Робота вчених не обмежується статичною констатацією фактів. Навпаки, вони вбачають свій обов’язок у тому, щоб впливати на подальший хід робіт з днопоглиблення ГСХ на рівні пропозиції обгрунтованих рекомендацій. Адже спільне завдання полягає не в тому, щоб підраховувати збиток, а в тому, щоб звести його до мінімуму.
