Шановний народе України, шановний Президент України, Голова Верховної Ради, народні депутати, всі присутні в цьому залі!

Ми з вами всі, незалежно від політичної приналежності, пройшли дуже важкий виборчий шлях. І ми зробили унікальну річ, причому кожен зі своєї сторони: ми пробудили в народі віру і надію, що влада може працювати не тільки для себе, не тільки для задоволення своїх проблем, а що вона може працювати для тих людей, які 12 років спостерігають за владою і хочуть отримати від неї результат.

І тому, саме відчуваючи таке піднесення в суспільстві, розуміючи очікування, які є сьогодні в суспільстві на те, що буде робити влада і ми спільно з вами, я хочу, перш за все, подякувати і народу України, і Президенту України, і парламенту за честь мати можливість представляти програму і мати можливість бути поданою до Верховної Ради до розгляду на посаду Прем'єр-міністра України. І можу вам сказати, що ця честь для мене є визначальною в житті. І крім того, щоб виправдати ваші надії, ваші очікування, очікування людей, в моєму житті мало що залишиться.

Але ж я хотіла б почати з того, що процедура, яка завжди була відносно розгляду кандидатури Прем'єр-міністра в залі Верховної Ради, складалася з того, що Прем'єр-міністр приходив, розповідав про себе, своє життя, але ж не про реальну програму діяльності уряду, а потім через місяць розглядалася ця програма, і тільки після місяця розумів і парламент, і суспільство, що буде робити цей Прем'єр-міністр. І тому у мене завжди було питання, як визначалося, чи підходить цей Прем'єр-міністр: по кольору очей, по вазі, по зросту. Я думаю, це абсолютно є нелогічний підхід. І тому я звертаюся зараз до вас, до Голови Верховної Ради, щоб ми сьогодні заслухали доповідь, яка стосується виключно програми діяльності уряду, і щоб ми мали можливість усвідомлювати, чим цей уряд буде займатися п'ять років, поки буде Президентом Віктор Андрійович Ющенко в Україні за Конституцією і законами.

І тому ця програма роздана вам, і вона представляється зараз мною з цієї трибуни. Крім того, суттєво змінилася суть програми. Якщо завжди уряди намагалися подати цифри, якісь конкретні дії в галузях, і люди не відчували, що за цими цифрами стоїть, то уряд перший раз хотів подати на ваш розгляд філософію нашого мислення, філософію побудови урядової роботи, філософію розбудови нашого суспільства. І мені здається, що, якщо ця філософія буде зрозумілою, то цифри і конкретні успіхи в економіці, фінансах, в окремих галузях – це є наслідок того, наскільки справедливі, наскільки правові, наскільки чіткі умови були закладені в базис цієї конкретної роботи. І тому ця програма, яка запропонована, має навіть нестандартні розділи. Вона має 6 розділів і перший з цих розділів – це віра. Ви знаєте, що завжди все, що стосувалося гуманітарної сфери, завжди було через кому в останньому розділі програми. І завжди здавалося, що це є абсолютно нереальна, не матеріальна річ, яку не можна відчути на дотик. Насправді це не так. Ми з вами переконалися в тому, коли під час виборів десятки мільйонів людей з усіх політичних таборів вийшли на Майдан захищати своє право впливу на владу, ми бачили, що вони вийшли за своє життя, за свою свободу, за свою гідність. І саме ця віра творила реальні матеріальні зміни. І тому я хочу розпочати з того, що віра – це є складова всіх матеріальних успіхів. І тому перший розділ програми присвячений тому, щоб народити справжню віру в Бога в нашому суспільстві. І це значить, що наша віра і віра наших людей потрібна не Богові, вона потрібна людині і потрібна нашому суспільству. І це значить, що ми з вами отримаємо справжній моральний стержень нашого життя. Що ми для цього плануємо зробити? Я думаю, що нам потрібно зробити частиною нашої освіти духовну складову. І, ви знаєте, коли я була в одній з розвинутих європейських країн, і у неділю потрапила до загальноосвітньої школи, і побачила, що маленькі діти 7-8 років, які тільки почали навчатися, починають свій тиждень з того, що йдуть до церкви, повірте мені, це тільки дає дітям духовність, моральність, наснагу.

Крім того, ми мусимо з вами переглянути статус духовної освіти в Україні для того, щоб вона не була по остаточному принципу, щоб вона у нас не мала нормального статусу, а щоб вона була достойною освітою, рівною серед всіх. І я вірю в те, що те гасло, яке я сказала в перший раз, коли прийшла у політику, що Україна ніколи не стане з колін, поки не стане на коліна перед Богом, я вірю в це гасло, я вірю в те, що так само воно і буде.

Наступна віра, яка мусить народитися, це віра людей у свою власну країну, віра в те, що це їх власний дім, що він завжди захистить і дасть нормальне гідне життя. І тому віра у країну починається з того, наскільки ми дотримуємося наших традицій, наскільки ми глибоко знаємо і усвідомлюємо нашу історію. І тому наша віра у країну почнеться з того, що ми відновимо і зробимо абсолютно чіткою нашу історію, щоб не було ніяких перетягувань, ніяких політичних перекручувань, а щоб ми бачили, як насправді розвивалося наше життя історичне, наша країна.

А також я хочу поділитися з вами тим відчуттям, яке є сьогодні у світі, тому що світ був колись і рахувався європейсько-центричним, американо-центричним, але ж повірте мені, під час цих виборів світ став україно-центричним.

І сьогодні все, про що говорять у вищих політичних кулуарах світу, починається так, що політика у світі або погана, або дуже погана, але єдине, світле, яскраве, що є у світі, це є Україна, і тому Україна – це не тільки надія наша, це надія світу.

І тому, якщо ми кажемо про віру нашого народу в Україну, я хочу поділитися з вами головним, що всі сьогодні сприймають Україну і наш народ, як країну, яка несе унікальну місію в світ дати абсолютно нові стандарти суспільного, політичного, соціального життя, на порядок справедливіші, ніж вони сьогодні існують, навіть в найрозвинутіших країнах. І тому таку місію України наше завдання підтримати і пронести з честю, і не вронити цей прапор, тому що інакше нам доведеться починати все з початку.

На цій прекрасній хвилі дати такі стандарти життя, яким будуть заздрити найзаможніші країни світу. І ми зробимо це з вами, тому що це є свята і достойна мета. І можу вам сказати, що крім цього, ми мусимо народити віру людини в саму себе. І ми знаємо, що шлях відкритий людині – це є прекрасна модель, по якій мусить працювати Уряд. Щоб ми прибрали з шляху у людини все, що заважає їй жити. Всі перешкоди, перепони і дати їй можливість, і сильній людині, і слабкій знайти своє місце в нашому суспільному житті. І тому саме віра, яка базується також на наших прекрасних досягненнях в культурі, в мистецтві, я думаю, що ми мусимо показати світу, що ми сильні в цій духовній складовій. І мені було дуже приємно, коли вирують зараз кадрові пристрасті, коли в усіх кабінетах йшли розмови про якісь кадрові розподіли і я зайшла до кабінету Віктора Андрійовича Ющенка і почула, що він першу проблему, яку обговорює – це створення українського Ермітажу. І він обговорює це так, як це є мета нашого життя. І тому я знаю, що з такими пріоритетами ми з вами завжди подолаємо усі складнощі.

І зараз я б хотіла перейти до того, що другий розділ нашої програми носить теж не дуже звичну для урядової програми назву: справедливість. Справедливість – це те, з чого починається життя, це те , про що мріяли всі люди на всіх площах. І я можу вам сказати, що справедливість – це є те середовище, в якому можна творити будь-які економічні, соціальні, фінансові реформи. Але якщо це середовище відсутнє, то нам немає про що говорити.

І якщо почати із справедливості, то нам потрібно сказати, що принцип верховенства права мусить стати принципом нашого життя. Свобода людини, право на життя, право на вільне висловлення думки, право на все, що природою надано людині, – це все мусить бути підтримано всіма державними інституціями. І якщо ми кажемо про справедливість, то ми мусимо проговорити про питання рівності і питання нерівності. Безумовно, у певній частині свого життя всі люди є нерівними, тому що вони мають різні здібності, вони мають різні професійні, інтелектуальні якості. Але є нерівність, яка не може бути допущена у нашому житті ні за яких обставин. І хочу розпочати з нерівності дітей при народженні, це є найвища несправедливість, яка сьогодні панує не тільки в Україні. Коли дитина народжується, її успішний шлях не може пояснюватися нічим, ні заможністю родини, ні якимись досягненнями родини. Якщо дитина народилася, не має значення, успішна чи неуспішна родина, ми мусимо відкрити рівне життя для кожної дитини. З чим це пов'язано?

Це, безумовно, пов'язано з визначенням урядом всіх необхідних фінансових організаційних забезпечень життя дитини. І ви пам'ятаєте, що Програма, яка була запропонована нашим Президентом під час виборів, починалася з того, що потрібно у 10 разів збільшити допомогу матерям при народженні дитини. І повірте, що це стане нашим першим пріоритетом у роботі нашого уряду. Тому що, коли дитина народилася, вона мусить знати, що їй є за що вчитися, що їй є за що отримувати все необхідне для свого життя. І це буде перша філософія справедливості.

Я можу вам сказати також, що є не дуже справедливим, коли люди, які рухаються на своєму шляху, хтось іде в бізнес, хтось іде будувати щось на робочому місці як найманий працівник. Але справа в тому, що люди, які володіють підприємствами, можуть прекрасно заробити, а люди, які є найманими працівниками, вони вкладають все своє життя в роботу підприємств, вкладають все своє життя в те, щоб заробити прибуток, але ж їх доходи дуже і дуже обмежені заробітною платою. І як би вони не трудилися, вони ніколи більше не зароблять, навіть якщо працюватимуть по 24 години на добу. І тому в якості справедливості ми мусимо дати людині шанс, якщо вона є найманим працівником, отримати достойну плату за свою працю. Це стосується і плати по акціям, це стосується і сплати частини прибутку підприємства, це стосується і достойної заробітної плати.

І я хотіла б, щоб ми припинили тут говорити про мінімальні прожиткові рівні. Тому що ми штовхаємо людей до рівня бідності і намагаємося його забезпечити. Наша мета – створити всі умови для гідного і достойного життя.

Безумовно, складовою частиною справедливості є якісно побудована система правосуддя. І вона починається з того, що суди мусять бути незалежними, що суди мусять бути чесними, і що вони мусять бути некорумпованими. Ми знаємо з вами, на жаль, що сьогодні ми не можемо поставити біля кожної такої якості знак плюс. І нам дуже багато доведеться працювати для того, щоб якість наших судів, нашого правосуддя, досягла того рівня, коли люди будуть знати, що вони можуть туди прийти.

І тому, маючи завдання якісної побудови системи правосуддя, бо не може бути поганої або гарної системи, правосуддя або воно є, або його немає. Ми зробимо так, щоб воно було. Але є ще питання доступу людини до системи правосуддя, яке є ще більш важливою складовою. Ви знаєте, що людина, яка йде в суд, мусить заплатити певні гроші для того, щоб мати доступ до розгляду судової справи. Це прекрасно. Суди отримують певну фінансову підтримку, але ж, якщо у нас навіть сама бідна, знедолена і, може, навіть бездомна людина не зможе звернутися до суду, якщо у неї не буде цієї копійки, то що ми тоді з вами, і як будуємо правосуддя?

Ви знаєте, що доступ до правосуддя починається з того, що людина мусить мати гроші найняти достойного адвоката, і ми знаємо, що сьогодні у 80 відсотків людей в Україні немає можливості фінансово забезпечити свій доступ до захисту в судах, тобто до адвокатських послуг. І ми будемо робити так, щоб доступ такий, безумовно, відбувся.

Я знаю, що невід'ємною частиною справедливості в країні є також подолання глибокої, я б навіть сказала, махрової корупції, яка опанувала все наше суспільство, яка є в кожній нашій клітині. І сьогодні люди на всіх зустрічах з політиками задають одне питання: коли ми позбавимося цього ганебного і цього такого життєздатного явища? Я думаю, що ми позбавимося і позбавимося дуже просто.

Перш за все, ми зруйнуємо корупційну вертикаль. Ви знаєте, що коли збирали внизу гроші на корупцію, вони їх піднімали на рівень вищих посадовців, і вони трималися прекрасно, бо один одного прикривали. У нас не буде такої вертикалі. Ми її почали руйнувати з уряду, з губернаторів, з силових структур, які не будуть тримати цей зв'язок передачі конвертів. До речі, іноді не конверти, іноді вже чемодани носяться. Тому перше – це відсутність корупційної вертикалі.

Друге. Ми налагодимо зв'язок з суспільством, систематизуємо і зробимо такий чорний реєстр, за що люди вимушені платити хабарі. І це буде наша карта бою. Ми по кожному такому сигналу пройдемося, і ми налагодимо систему так, що корупція не буде жити в Україні. І можу вам сказати, що завжди є, за що брати хабар у чиновника. Ми переглянемо повністю і докорінно всі дозволи, довідки, всі ліцензії і інші функції чиновників, за які вони беруть хабарі. І я можу вас переконати, що мінімум 60 відсотків цих прав чиновників є абсолютно штучно зробленими тільки для того, щоб мати можливість робити збори по всій країні в свої власні кишені.

Але ж з іншого боку, ми мусимо подумати і про те, що якщо ми чиновників на всіх рівнях позбавимо можливостей брати хабарі, то за що вони будуть жити?

Я вам скажу, що коли ми розмовляли з губернаторами і урядовцями, які пропонувалися на ці посади, і сказали їм, що перед ними стоїть декілька вагомих вимог. Перше – це ніякого зв'язку з бізнесом, друге – ніякого лобіювання ніяких бізнес-інтересів, і третє – жодного хабара, і тільки на четвертому місці – професіоналізм. Спочатку – мораль, потім – професіоналізм.

Вони задали логічне запитання, що прийнято рішення працювати чиновникам на громадських засадах. Я можу вам сказати, що ми мусимо і для чиновників зробити достойну систему оплати праці, щоб у них не було потреби лізти до кишень наших громадян. І тому з корупцією ми будемо боротися глибоко і системно. І це є наша складова частина побудови справедливості в Україні. Я дуже прошу...

Шановні друзі, третій розділ програми носить теж абсолютно незвичайну назву. Цей розділ називається "Гармонія", і, як це не дивно, це стосується відношення держави, людей і місця держави в суспільстві, тому що ми ні за яких обставин не хочемо залишити державі, як владі, функції управління людиною, функції жандармерії над людиною, функції примусу і приниження людини. Ми хочемо докорінно змінити роль держави, влади в суспільстві. І почати, я думаю, потрібно з головної функції, яку мусить виконувати держава. Ця функція полягає, на наш погляд, виключно в гармонізації стосунків в суспільстві.

Перше, що ми зробимо: ми налагодимо прямий ефективний і зворотній зв'язок влади з суспільством. Сьогодні цей зв'язок відсутній повністю. Інформація, яка надається від людей, вона ніяк не систематизується, вона не аналізується, вона не розкладається на системні конфлікти. І тому всі конфлікти, які живуть в суспільстві: в душі людини, в стосунках між людиною і державою – вони всі залишаються законсервованими.

Ми хочемо, щоб влада, держава виконувала роль найвищого гармонізатора в суспільстві, щоб ми розуміли конфлікт, який є в суспільстві, щоб ми будували концепцію виходу з цього конфлікту і закріплювали її нормативними документами. І тому держава не буде в ручному режимі робити нічого, вона не буде насильником – вона буде відкривати шлях, гармонізувати стосунки і будувати системи, а не керувати в прямому режимі.

Друга мета, яка існує перед нами: це розділити владу і бізнес, розділити владу і капітал. І ви чзнаєте, що сьогодні це хвороба не тільки українська. І я хотіла б, щоб ми, маючи таке політичне рішення, запропонували і собі, і світові не гасло: розділити бізнес і владу, – а глибокі, системні заходи.

Сьогодні кажуть, що в Україні влада народжує надприбутки бізнесу, а бізнес за рахунок цих надприбутків приводить до влади своїх політиків. Це порочне коло потрібно, безумовно, розірвати. Кажуть, що у нас сьогодні в державі влада і капітал є сіамські близнюки, які зрослися всіма внутрішніми органами: у нас спільна печінка, спільний шлунок і спільні всі інші органи нижче. Тому вважають, що цей випадок сіамських близнюків є неоперабельним. Що, якщо спробувати поділити, то обидва загинуть. Нічого подібного. Я можу вам сказати як людина, яка працювала і в бізнесі, і у владі, що можна прооперувати так, що обидва залишаться живими, працездатними і навіть одна з цих частин, тільки одна, прибутковою. І тому я хочу звернутися до бізнесу, щоб у вас не було відчуття, що, якщо закриються "чорні" двері в чорних коридорах влади і неможливо буде з чорного ходу зайти до влади, то це є крах всіх надій, сподівань і бізнесу. Нічого подібного. Уряд буде допомагати вам на кожному кроці, але не кожному окремо, а створенням єдиних правил для всіх. І ви будете бачити це і будете впевнені, що винятків з цього правила існувати не буде. В результаті від радянських часів нам, може, щось дісталося і неприємне, але нам дісталася у спадок ще і величезна державна власність, якою, на жаль, ми не змогли розпорядитися. Це був настільки великий наш економічний фінансовий старт, який ми просто безглуздо загубили і розчинили в корупції. І я думаю, що ми мусимо переосмислити роль держави в володінні державною власністю. Чомусь склалась така традиція, що все, що живе, мусить бути приватизованим без залишку. Я хочу вам сказати, що ця концепція, по-перше, є застарілою в світі, тому що в світі з початку 19-их років власність приватна складала 6-7 відсотків від загальної власності в країні. А сьогодні ті самі ринкові розвинуті країни Європи мають вже від 20 до 35 відсотків державної власності в системі своєї спільної власності. І це значить, що рівність форм власності – приватна і державна – вона є абсолютно очевидною, і розрізняється вона далеко не ефективністю управління. Кажуть, що державною власністю не можна якісно управляти. Це дурниця. Це тоді, коли існує корупція, це тоді, коли існує взаємне пов'язання бізнесу і влади, а якщо вірно організувати управління, то немає ніяких питань, щоб державні підприємства, особливо, я підкреслюю, монополії, приносили великі доходи у бюджет, і були складовою частиною цивілізованої власності в Україні.

І тому я хочу вам сказати, що мета уряду буде, з одного боку, всебічно підтримати приватну власність, всебічно звільнити її від будь-якого неправового, незаконного впливу від влади, відкрити всі шляхи для інвестування. Але, з іншого боку, ми побудуємо надзвичайно ефективні системи управління державною власністю, тому що ми розділимо володіння і управління. І держава для всіх потужних державних підприємств не буде в кулуарах домовлятися, хто буде керівниками монополій, а ми проведемо відкритий, високопрофесійно організований тендер між командами управлінців, які покажуть тільки два показники: скільки буде мати прибутку це державне підприємство і який відсоток цього прибутку піде на оплату праці цих менеджерів управлінців. Тобто, мається на увазі, що нічого не потрібно красти. Якщо є команди, які хочуть і вміють якісно управляти монополіями, будь ласка, ви отримаєте певну частину прибутку, як свій доход, але віддайте все інше державі. І ми не дозволимо більше грабувати.

Я хочу, щоб ви знали, що, буквально, з перших днів роботи уряду для всіх без виключення державних монополій буде пред'явлена вимога затвердження розробки бюджету існування державної монополії, де чітко будуть визначені доходи, де чітко будуть визначені видатки, і все, що необхідно з матеріально-технічних ресурсів закупити для існування монополії, це все буде закуповуватися не на штучних підпільних тендерах, а на справжніх, відкритих, з залученням всіх можливих постачальників. Я буду за цим особисто слідкувати, і ви побачите, що за рахунок державних монополій бюджет може збільшуватися від 30 і більше відсотків своєї доходної частини. І жодна копійка з цих монополій не піде на оплату тіньових схем.

Наступне, має певні частки в кожному колись державному підприємстві, але ці державні частки абсолютно безправні, незабезпечені дивідендами, ці державні частки ніяк не обслуговуються, тому ми хочемо, щоб народилася якісна функція управління майном держави і власністю в спільних підприємствах спільної власності і я знаю, що держава на ці відсотки свої отримає повноцінні дивіденди і це стане доходною частиною нашої казни.

Так само я хотіла б звернути увагу на функцію держави по захисту бюджетних надходжень, безумовно, ми перебудуємо бюджетну сферу, безумовно, ми її зробимо прозорою і зрозумілою. Бюджет буде мати не бездумні і безглузді статті видатків, а будуть програмні цілі, які будуть забезпечені видатками. І за кожною програмною ціллю і програмним рядком в бюджеті буде стояти глибоко розроблена концептуальна програма перебудови нашого життя. І це значить, що бюджет отримає зовсім іншу філософію побудови. Але для того, щоб бюджет наповнювався у нас ще існує така складова, як імпорт, кордони і їх повна прозорість, повна прозорість наших кордонів. Коли кордони не захищають від контрабанди, коли не захищають надходження до нашої державної казни. Я знаю, що існує таке враження, що неможливо подолати таке явище як контрабанда, що неможливо зробити так, щоб всі товари, які перетинають кордон України, були оподатковані в повній мірі. Я можу вам сказати, що це є не просто можливим, це є реальним і в дуже короткі терміни, цього не робилося просто тому, що не ставилася така мета. На наших кордонах будуть податки посильними, платежі посильними, не буде ніякої корупції, і ми будемо отримувати у бюджет реальні надходження. Також я хотіла б сказати відносно бюджетної політики, що ми нарешті зробимо так, що поділ на повноваження державні, центральні і регіональні буде дуже розумно побудований. І наші регіони отримають не тільки права формальні юридичні, але всі їх права будуть підтримані серйозними фінансовими потоками, тому що стабільність регіонів – це є дуже важлива складова нашого життя.

Я можу сказати, що держава буде дуже якісно виконувати функцію захисту для тих людей, які такого захисту потребують. Мова іде про пенсійне забезпечення, мова іде про те, що держава мусить захистити тих людей, які не мають достатніх доходів для свого життя. І якщо ми говоримо про пенсійну реформу, ви знаєте, що ми прийняли достатньо важкі для бюджету України закони відносно пенсійного забезпечення. І ми через декілька тижнів, як новий уряд, зможемо дати вам чітке і чесне пояснення, що ми зможемо забезпечити, маючи на увазі надходження до бюджету, а що ні. І зробимо це настільки зрозуміло для пенсіонерів, щоб у них не було сумнівів, що наша мета – це постійне, неуклінне підвищення пенсії людини.

І взагалі, якщо ми говоримо про філософію нашої Програми дій, то я хочу сказати і про філософію пенсійного забезпечення. А філософія полягає у тому, що якщо людина все життя працювала, отримувала певну заробітну плату, все життя відкладала собі на той період часу, коли вона вже працювати буде не здатна, і саме наше бачення таке, що людина, коли іде на пенсію, мусить отримувати по суті не менше, ніж коли вона працювала. Чому? Тому що ми не виганяємо людей на пенсію у жебрацтво. А ми хочемо, щоб все життя людини забезпечило не гірший рівень життя після того, як робота вже завершена. І ця філософія буде покладена у сутність всіх пенсійних перебудов.

Друга складова – це безумовний розподіл пенсій по стажу, який людина має, по важкості умов, в яких вона працювала. І людина буде мати різні пенсії в залежності від того, який вона стаж мала. Тому що, коли ми всім підняли пенсії, ми практично запровадили політику зрівняння всіх і вся. Це є несправедливим. Але ж пенсії будуть змінюватися не за рахунок того, що ми комусь зменшимо, а за рахунок цього зробимо градацію. Ні. Ми будемо тільки підвищувати пенсії.

Також мова йде про окремі пенсії державних службовців. Ви знаєте, що серед народу України є великий резонанс в певній несправедливості і нерівності відносно пенсій, які отримують чиновники, і пенсій, які отримують люди, які ніколи не мали державницьких рангів. Я можу вам сказати, що справедливість і тут мусить бути відновлена. Але ж знову не за рахунок втрати будь-яких складових пенсій, а за рахунок того, що загальне пенсійне забезпечення буде виконуватися на зовсім іншому рівні.

І крім того, ми будемо докладати усіх зусиль, щоб пенсійне забезпечення з такої загальної солідарної системи, коли всі скидають в загальний котел, а потім не знають, що від цього отримають, перейшла на персоніфіковане накопичення пенсій на рахунках людини. Щоб людина розпоряджалася цими коштами так, як вона вважає за потрібне, коли наступив її пенсійний вік.

І багато чого держава може зробити для соціального захисту материнства, дитинства, інвалідів. І я думаю, що ті програми, вони будуть ефективними, працездатними.

Наступний розділ програми носить назву "Життя". Ми мали на увазі, що все, що пов'язано з матеріальним життям людини, все, що пов'язано з тим, щоб людина не відчувала ніякого насилля і примусу, а відчувала відкритий шлях, все це буде закладено в наших діях, в діях нового уряду. І почнемо ми знову ж з народження дитини. І наша концепція така, що коли дитина народилася, вона безумовно буде мати фінансове забезпечення від держави, щоб вона мала доступ до всіх ступенів освіти.

А що стосується освіти, то вона мусить починатися не з семи або восьми років, а мусить починатися практично від народження дитини, бо ми мусимо буквально вже з дитячого садочка давати нашим дітям прекрасну освіту. Ви знаєте, що багато було розмов про те, щоб ми перейшли знову на десятирічну освіту, перейшли знову на п'ятибальну систему. Ми будемо глибоко аналізувати ці напрямки побудови оцінки в освіті. Але головне, що я можу вам сказати, що рівність доступу для всіх дітей до освіти всіх рівнів буде абсолютно забезпечено в Україні. І наші діти не будуть страждати від відсутності коштів при тому, що вони хочуть навчатися в вищих учбових закладах.

Ви знаєте, що у нас склалося таке загальне усвідомлення, що якість нашої освіти є однією з найкращих в світі. Я хочу вас трішечки розчарувати. Насправді це вже зовсім не так. І сьогодні якість нашої освіти постійно втрачається. Ми мусимо зробити все для того, щоб знову відновити цю славу найякіснішої освіти, і ми зробимо це. (Закінчення на 2-й стор.)