Погодні умови осені минулого року і першої половини зими були дуже незвичними навіть для нашого півдня. Опади до початку сівби були нечасті і нерівномірні, а наприкінці загальноприйнятих термінів, навпаки, дощі були рясними і тривалими. З цих причин не тільки, в цілому по області, а навіть і в межах окремих господарств, посіви озимої пшениці та озимого ячменю дуже строкаті за станом їх розвитку. Найбільше на їх ріст і розвиток вплинули терміни посіву, попередники та особливості передпосівної підготовки грунту. Надзвичайно теплі погодні умови осені та перших двох місяців зими по різному вплинули на рослини раннього, оптимального та пізнього термінів посіву. Пшениця, посіяна протягом перших двох декад вересня, у багатьох випадках дуже переросла. Рослини посіву першої половини жовтня, які у звичайні роки вважаються пізніми, в цьому році за станом розвитку перебувають у найкращому стані.

На перерослих посівах спостерігається фізіологічне старіння листя, пожовтіння та часткове його відмирання. На застарілому листі накопичилася велика кількість збудників хвороб – борошнистої роси, бурої іржі та вірусної інфекції. До того ж, у піхвах старого листя та у відмерлих пагонах накопичилася велика кількість приховано-стеблових шкідників – пупарії злакових мух. Посіви, розміщені по стерневих попередниках, у багатьох випадках дуже ушкоджені туруном (жужелицею).

Рослини озимої пшениці навіть дуже раннього терміну посіву (початок вересня) в трубку ще не вийшли і не втратили здатності загартовуватися до низьких температур. Накопичення цукрів у вузлах кущіння в умовах цього року, незважаючи на часте відновлення вегетації взимку, досить високе (35 – 40% ранніх термінів і 44 – 46% у рослин оптимальних термінів посіву) в перерахунку на суху речовину. Цього достатньо для того, щоб при наступному поступовому зниженні температури до мінус 4 – 60С, як це буває при настанні морозів, рослини змогли загартуватися до дії морозів значних. За даними дослідів, більшість сортів пшениці при такому загартуванні можуть перенести морози мінус 150С (ранні терміни посіву) і мінус 170С (оптимальні терміни посіву). Але бувають випадки, як наприклад у 2003 році, морози наступають дуже раптово (до мінус 14 – 150С за добу). В таких випадках пшениця не встигає загартуватися і гине від зниження температури у вузлі уже при температурі мінус 13 – 140С, а озимий ячмінь при мінус 11 – 120С. Якщо траплятимуться такі випадки, то для контролю стану рослин потрібно взяти їх пучки з корінням і після дуже повільного відігрівання, не швидше, ніж 10С на годину, поставити на відрощування у теплому приміщенні (+18 – 200С). Життєздатність рослин при такому відрощуванні буде відома через 5 – 6 днів. Отже, залежно від стану посівів, стосовно зимового та ранньовесняного догляду за ними, повинен бути знайдений індивідуальний підхід та нестандартне рішення.

Випадання глибокого снігу у цьому році на незамерзлий грунт малоймовірне, але й такого явища виключати не можна. Якщо таке трапиться, то виникне небезпека випрівання перерослих посівів. Найчастіше це буває під заметами впродовж лісосмуг. Якщо такий сніг лежатиме протягом 10 – 12 днів, його слід ущільнити та прикатати до грунту важкими котками.

В умовах цього року під впливом частих дощів і тривалої осінньої та зимової вегетації верхній шар грунту дуже виснажений на поживні мінеральні речовини. У зв’язку з цим, підживлення посівів пшениці може бути найбільш ефективним. Його слід розпочати уже під час першої тривалої відлиги у лютому. В такий період азотні та комбіновані фосфорно-калійні добрива слід внести поверхневим способом. Азотні добрива повинні вноситися в дозах 40 – 90 кг/га по діючій речовині, а на полях, де пшениця вирощується за інтенсивною технологією, дозу азотних добрив доцільно доводити до 120 кг/га. Фосфорно-калійні добрива слід внести в дозах 18 – 35 кг/га насамперед на перерослих посівах, де покращення живлення рослин фосфором і особливо калієм буде сприяти не тільки підвищенню урожайності, але й пригніченню грибкових захворювань, збудників яких уже накопичилося дуже багато. Добрива можна вносити поверхнево і далі, на початку березня, але в більш пізні терміни підживлення буде ефективним при внесенні їх дисковими сівалками прикореневим способом.

Найневідкладніше завдання сьогодні – на посівах озимих культур знищити мишей. Вони дуже розмножилися за теплої погоди. Шкода від мишей досягла на окремих полях катастрофічних розмірів. Єдиний спосіб знищити шкідників – це розкидати в місцях їх заселення отруєні та бактеріальні приманки. Бактеріальні препарати (бактероденцит) викликають у шкідників масові захворювання і загибель. Вони не мають негативного впливу на довкілля, але, на жаль, вони не завжди ефективні або впливають на шкідників дуже повільно. Через це доводиться використовувати отруєні приманки (фостоксин, роденфос, боденсан). Більшість серед них небезпечні для корисних хижаків та птахів. Через це отруєні приманки або пігулки отрути, наприклад фостоксину, обов’язково слід вкладати безпосередньо в нірку, після чого вони повинні закриватись землею. Знищувати мишей потрібно негайно до випадання снігу, бо під шаром пухкого снігу гризуни вільно переміщуються і під’їдають стебла та вузли кущіння пшениці. Під снігом вони захищені від нападу птахів-хижаків і дуже швидко розмножуються далі.

На посівах озимих культур, навіть розміщених по чистих парах, дуже велика кількість зимуючих та озимих бур’янів: талабан, сухоребрик, яснотки весняні, підмаренник чіпкий, мак, ромашка, тощо. Навесні вони, якщо їх своєчасно не знищити, здатні вкрити посіви суцільним покривалом. Отже, уже тепер потрібно заздалегідь придбати ефективні гербіциди (грейнстар, діален-супер, лінтур, ковбой, крос, лонтрел, лорен, акурат, лувіран).

У зв’язку з тим, що уже з осені на посівах пшениці накопичилася велика кількість грибкової інфекції, а морози відсутні, вона може безперешкодно перезимувати. Навесні та на початку літа дуже велика вірогідність виникнення сильних епіфітотій борошнистої роси, бурої та жовтої іржі. Для захисту посівів потрібно мати достатню кількість фунгіцидів спеціального призначення (байлетон, тілт, альто-супер, імпакт, рекс, танго, фолікур та інші), а також технічні засоби обробки ними посівів.