Коли на розвиток села – нуль

Три роки тому жителі села Мирне, що в Кілійському районі обрали Ігоря Петровича Коса сільським головою. "Спадщина" йому дісталося незавидна: досить сказати, що навіть будинок сільської ради був відключений від електроенергії і телефонного зв'язку, борги за які в цілому становили 13,5 тисячі гривень.

Ігоря Петровича в селі знають, як людину відповідальну перед своєю справою і людьми. Але чи далеко можна "виїхати" на відповідальності? Чи досить тільки зусиль громади, щоб відродилося, постало, розцвіло село? Про це і пішла наша розмова.

- Проблем у Мирному, як і скрізь, - море. І далеко не все в змозі сільської ради, - говорить Ігор Петрович. - Здавалося б, нехитра справа – весною прибрати смітник. Однак же це ціла проблема! Сільська рада зобов'язана укласти відповідний договір з комунальною службою. А де ви бачили на селі повноцінну комунальну службу? Її ж з повітря не створиш. Екскаватор є в базовому сільгоспкооперативі, але він увесь час стоїть на ремонті. Доводиться техніку орендувати в якій-небудь організації за договором, а це обходиться дуже дорого. Робота бульдозера коштує 56 гривень, крім цього за годину він "з'їдає" 15 літрів дизпалива. Ось і порахуйте: попрацює екскаватор два дні - заплати понад 700 гривень, для сільського бюджету це ж скажені гроші!

- А як поповнюється бюджет сільської ради?

- Здаємо в оренду 200 гектарів землі. Надходить у скарбницю податок за розміщення об'єктів торгівлі: їх у нас 5, по 355 гривень на рік. Ще є податок на землю на території села, але він невеликий. За рік у так званому другому кошику набирається до 26 тисяч гривень.

- Хоч якісь, та гроші. Можна щось по благоустрою села зробити?

- Проблема в тому, що не повною мірою дотримується Бюджетний Кодекс, у результаті за рахунок власних коштів нам доводиться "латати" перший кошик. Наприклад, на сільський Будинок культури нам виділено 14,6 тисячі гривень, але ця дотація покриває тільки заробітну плату директора, художнього керівника і прибиральниці. А комунальні послуги? За них доводиться платити сільраді. Або візьмемо дитячий садок. Дотація на дошкільний заклад становить 46 тисяч гривень: вистачить на зарплату персоналу, на вугілля ж залишиться тільки 3 тисячі - сільраді доведеться додавати. А пожежне депо, що перейшло на баланс сільради? Воно "з'їдає" за рік 19 тисяч гривень! Державою ця служба на селі взагалі не дотується - чому? Я вважаю, що у нас спочатку неправильно розподіляються бюджетні кошти, і я виступав щодо цього питання на сесії Кілійської районної ради. Виходить, що райцентри, на відміну від сіл, "харчуються" як з районного, так і з міського бюджету. У глибинці ж, якщо подивитися правді в очі, все трималося і тримається за рахунок колективних господарств.

- І все-таки, Ігоре Петровичу, не можна скидати з рахунків роль сільської ради, сільського голови, від яких теж чимало залежить.

- Так, але сільському голові часто доводиться ходити з простягненою рукою. Треба відвезти самодіяльних артистів (у нашому Будинку культури працюють чудові колективи) до райцентру на виступ: 40 літрів бензину ще сільрада купить, а де взяти автобус? Йду просити до голови кооперативу. У нас на рік заплановано 27 культурно-масових заходів, на проведення яких теж потрібні гроші. Будинок культури, щоправда, заробляє, проводячи платні дискотеки для молоді, завдяки цьому зуміли придбати апаратуру. Що вдалося сільській раді зробити за минулі роки? Висадили алею на вулиці Леніна - 375 саджанців горіха. Ця вулиця - єдина без твердого покриття, але, щоб послати асфальт, треба 112 тисяч - таких грошей у сільради немає. Власними силами, на ентузіазмі упорядкували старий колодязь, поставили водонапірну башту. Залишилося підвести електроенергію, установити лічильник, прокласти ділянку трубопроводу і поставити насос. А поки що жителі Мирного використовують для готування їжі дощову воду, або ж возять її з Кілії, що багато коштує. Подача води - найважливіше, насущне для села питання. Одна частина дворів забезпечується технічною водою Татарбунарського управління зрошувальних систем. Для забезпечення іншої частини села, де з водою виникли великі проблеми, мабуть, будемо підписувати договір із Придунайським управлінням зрошувальних систем. Але звідки взяти гроші на необхідні роботи? У бюджеті цього року на розвиток села - нуль! Щоб вирішити проблему, доведеться збирати гроші по дворах. Можливо, у перспективі водопостачання села покращиться, оскільки ухвалена державна цільова програма, у рамках якої торік надійшло і було нами освоєно 239 тисяч гривень.

- Мирне - дуже красиве село: дороги асфальтовані, будинки охайні, городи доглянуті. Покинутих будинків практично немає, чого не скажеш про багато інших сіл.

- У нашому селі жителі інтенсивно вирощують на своїх городах овочі - за рахунок чого, власне, Мирне і тримається всі останні роки. Був тут раніше потужний колгосп: дороги, Будинок культури, дитячий садок і навіть будинок сільради - все господарством побудоване. Зараз у СВК "Дружба" становище дуже складне. Весна. Для проведення комплексу робіт потрібні кредити. А що запропонувати банку? Пекарню, млин, склади? Не можна. Тільки посіви. Ось і виходить: хліб ще не виріс, а його вже доводиться закладати…Поки не буде державної підтримки сільгосппідприємств, поки не забезпечимо паритет цін на сільгосппродукцію і ПММ із технікою, селу перспектив не бачити. Я переконаний: складеться в нашого виробника міцне економічне становище - він буде вкладати кошти в розвиток соціальних об'єктів. А інакше українським селам не відродитися.

Кілійський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті