При підбитті підсумків року заведено порівнювати те, що зроблено, з аналогічними показниками року попереднього. Пам'ятаю, якого гострого критичного настрою підсумковій колегії управління охорони здоров'я облдержадміністрації у 2004 році додало обговорення рейтингової таблиці Міністерства охорони здоров’я: система охорони здоров'я нашої області посідала, що називається, перші місця з кінця за багатьма показниками.
А що сьогодні? І ось відповідь, що пролунала у доповіді начальника обласного управління В.С. Лапая: у загальному заліку - 22 рейтингове місце.
Перше враження – весь рік на місці протопталися. Але воно, як виявилося, справедливе лише почасти. Бюджетне фінансування галузі у 2004-му у порівнянні з 2003 роком зросло на 17,5%: досить вагоме збільшення. Звичайно, і воно не рятує того складного становища, у якому опинилася медицина за останні роки: виділені 347,7 млн гривень становлять 62% від мінімальних потреб. Проте незважаючи на брак коштів виконано поточні ремонти у багатьох обласних та районних лікувально-профілактичних установах, майже на 15 млн. гривень закуплено нового медичного обладнання, у тому числі 31 санітарний автомобіль. При цьому за рахунок обласного бюджету придбано 10 автомашин “швидкої допомоги”, холодильники для сільських медустанов, 7 стоматологічних установок, кардіографічні комплекси, рентген-апаратура тощо. Відкрито відділення гемодіалізу у міській клінічній лікарні № 10 і міська дитяча лікарня № 2 в Одесі, пологове і дитяче відділення у Фрунзівській центральній райлікарні, організовано Одеський міський центр планування сім’ї.
Стаціонарну допомогу населенню області надають сьогодні 125 лікувальних установ, які нараховують 21270 ліжок: забезпеченість, у середньому, задовільна.
Відзначено позитивну динаміку деяких демографічних показників. Триває тенденція підвищення народжуваності: показник зріс на 11,6%. У 2004 році в області народилися 23317 дітей.
Є позитивні напрацювання у виявленості онкозахворювань на ранніх стадіях (показники вищі за середні по Україні), лікуванні різних форм туберкульозу, багато цінного у досвіді роботи лікарів обласної клінічної лікарні, обласної дитячої лікарні, інших медустанов. Досягнуто стовідсоткової диспансеризації інвалідів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, підлітків, а також осіб, які постраждали в результаті Чорнобильської трагедії. Поступально розвивається мережа денних стаціонарів – їх створено в області 190, на дому діють 186 стаціонарів.
З іншого боку рік 2004-й “виділився” зростанням поширеності (на 2,8%) та підвищенням рівня захворюваності населення. Найгостріші проблеми у цьому плані пов'язані з хворобами системи кровообігу, онкопатологіями, такими соціально-небезпечними інфекціями, як ВІЛ/СНІД і туберкульоз.
Так захворюваність на всі форми активного туберкульозу в області зросла на 14,8%, а найвищі показники, як і рік тому, відзначаються у Біляївському, Комінтернівському, Балтському, Роздільнянському районах. Захворюваність на бацилярний, найнебезпечніший для оточуючих, туберкульоз зросла на 4,3%. І хоча кількість флюорографічних обстежень у минулому році збільшилася на 3,9%, охоплення населення цією формою діагностики залишає бажати кращого: тут ми на 27 місці у рейтинговій таблиці. Вкрай неефективно використовуються у районах пересувні флюорографи, не налагоджено жорсткого контролю за виконанням графіків обстежень.
Наша область залишається одним з сумних лідерів щодо поширення ВІЛ-інфікування: щороку виявляється понад тисячу чоловік, заражених небезпечним вірусом. Захворюваність ВІЛ-інфекцією зросла на 24,5% і досягає 59,8 на 100 тисяч населення.
Не перший рік триває реорганізація медико-санітарної допомоги на основах сімейної медицини. Кількість амбулаторій загальної практики збільшилася до 55, у сільській місцевості їх створено 37. Проте залишає бажати кращого забезпеченість кадрами – показник 0,42 на 10 тисяч населення значно нижчий за середній по країні. Особливо бракує лікарів сімейної медицини у сільських районах. Втім, на селі взагалі кадрове медичне питання залишається гострим: скоротилася до 17,2 на 10 тисяч населення забезпеченість лікарями (у 2003 році – 18,8), те саме спостерігається і щодо середнього медперсоналу. Про цю проблему неодноразово ішлося на різного рівня нарадах, як і про відсутність належних умов для впровадження сімейної медицини на ФАПах: багато хто не має не те що телефонного зв'язку або транспорту, але і відповідних приміщень (в 11 їх просто немає), не кажучи вже про обладнання. Кадрове ж питання як і раніше впирається у проблеми облаштованості молодих фахівців на місцях (забезпечення житлом, створення умов для роботи), які не розв’язуються більшістю райдержадміністрацій. Лише 26 квартир за 4 роки одержали медики, які стоять на квартирному обліку. Не працює належно і програма “Власний дім”. Очевидно, з цих причин практично “на нулі” організація амбулаторій сімейної медицини в Ананьївському, Балтському, Березівському, Білгород-Дністровському, Великомихайлівському, Ізмаїльському, Красноокнянському, Саратському, Фрунзівському районах.
Ще одна гостра тема, про яку ішлося на колегії, – нецільове використання бюджетних коштів, які виділяються на утримання лікувально-профілактичних установ, чим ускладнюється і без того складне фінансове становище галузі. Перевірки фінансово-господарської діяльності у ряді ЛПУ виявили незаконні витрати бюджетних коштів і матеріальних цінностей в обласних і районних медустановах на суму 660 тис. гривень, в одеських міських – на суму 43,2 тис. гривень. Найсерйозніші порушення розкрито в медустановах міст Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, Ізмаїльського району, Роздільнянської, Березівської, Фрунзівської ЦРЛ. Ось вам і упущені можливості відновлення медтехніки, діагностичної апаратури зокрема.
“Про гроші, яких завжди не вистачає, але які потрібно навчитися використовувати раціонально”, - так охарактеризував тему свого виступу на засіданні колегії перший заступник голови облдержадміністрації А.П. Яценюк.
Він торкнувся таких актуальних питань, як реорганізація мережі медустанов у сільській місцевості, необхідність підвищення ефективності лікування і, відповідно, скорочення часу перебування хворого на ліжку у стаціонарі, посилення профілактичної роботи, створення лікарняних кас, впровадження страхової медицини. Арсеній Петрович запевнив лікарів, що передбачені для забезпечення діяльності ЛПУ кошти будуть виділені у повному обсязі насамперед особливо підкреслив, що губернатор області дав доручення про додаткове фінансування галузі. Призначення цих коштів – найперспективніші напрями діяльності медустанов.
Подякувавши медикам за їхню велику і важку роботу, голова облдержадміністрації В.П. Цушко відзначив, що Президент України В.А. Ющенко вважає охорону здоров'я одним із пріоритетних напрямів у діяльності нинішньої влади.
- І починати ми повинні з ФАПів: сьогодні це питання № 1. Первинна ланка медичної допомоги на селі повинна бути укомплектована повною мірою і кадрами, і необхідним обладнанням. До цієї роботи разом з головними лікарями повинні включитися голови райрад, сільрад, – говорив Василь Петрович.
До речі, заступивши на посаду губернатора області, В.П. Цушко найперше почав предметно знайомитися із станом справ у медичній сфері. До обласної лікарні приїхав у складні для неї дні: відключалося опалення. Загорівся ідеєю автономного теплопостачання ОКЛ, і необхідні кошти на це – 1 млн гривень – пообіцяв вишукати.
Об'їздивши медустанови і на місцях познайомившись з їхніми проблемами, губернатор не з чуток знає стан справ в охороні здоров'я області. Такі питання, як епідситуація щодо туберкульозу (4 тисячі хворих з відкритою формою – постійне джерело інфікування), ВІЛ/СНІДу (як приклад наводився Комінтернівський район, де п'ять років тому було 5 ВІЛ-інфікованих, а сьогодні – 350), рівень материнської смертності (область займає 23 місце у рейтинговій таблиці Міністерства охорони здоров’я), диспансеризація населення, санітарний стан причорноморської курортно-рекреаційної зони у літній сезон, порушення санітарних норм і вимог, які виявлені в Ананьївському, Білгород-Дністровському дитбудинках, інтернатах, будинках для старих, – лише мала частина з тих, котрі взято губернатором на особливий контроль.
Виступаючи на засіданні колегії, В.П. Цушко основну увагу акцентував на “хворих” проблемах сільської медицини, виділивши серед головних забезпечення кадрами. Звертаючись до присутнім на засіданні представників райдержадміністрацій, він підкреслив першочерговість розв’язання таких питань, як створення належних умов для фахівців сільської медицини.
В обговоренні підсумкової доповіді взяли участь начальник управління охорони здоров'я Одеської міськради О.О. Якименко, заступник головного державного санітарного лікаря області Н.Д. Вегержинська, головний лікар обласної клінічної лікарні Н.Ф. Гоженко, начмед обласної дитячої клініки Т.А. Косюга, голова обласної ради профспілки працівників охорони здоров'я Г.В. Кокшарова.
Ухвалена постанова, у якій скрупульозно відбито як сьогоднішні плюси, так і мінуси охорони здоров'я області, стала програмою дій на найближчі місяці.
