Одеса, Балківська - 100. Приміщення Одеської дирекції ВАТ "Укртелеком". Ось уже вдруге за цією адресою відбулася селекторна нарада голови Одеської обласної ради Сергія Гриневецького з головами районних, міських, сільських та селищних рад та головами постійних комісій цих органів місцевого самоврядування.
Цього разу порядок денний будувався на основі тих пропозицій, які були внесені "знизу". Звичайно, розглянути всі не вдалося (надто грунтовні були підняті питання). Втім, попереду ще є час. А поки що – основне питання, яке підлягало обговоренню - "Про зміни у Законі України "Про державний бюджет України на 2005 рік". Доповідав завідуючий відділом аналізу соціально-економічного розвитку та бюджетної політики області секретаріату обласної ради Володимир Смітюх.
Отже найголовніші зміни Держбюджету-2005 полягають у збільшенні його доходної частини до 106 млрд. гривень (це +19,6 млрд). У тому числі загальний фонд збільшено до 80,7 млрд гривень (+17,6 млрд), а спеціальний фонд - до 25,4 млрд. гривень (+2 млрд). Паралельно збільшено й видатки Державного бюджету (до 114,1 млрд гривень). Таким чином, порівняно з попереднім варіантом дефіцит Державного бюджету зменшено на півтора мільярди (з 8,6 млрд до 7,1 млрд грн).
Щодо інших вартих уваги нововведень. Змінено пропорції використання коштів спеціального фонду на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування. 30% (було 34%) загальної суми зазначених коштів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та 10% (було 6%) – на автомобільні дороги комунальної власності, у першу чергу в сільській місцевості.
Замість надання кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій затверджено їх здешевлення, визначено 30 млн гривень на буріння артезіанських свердловин. Додано низку витрат до переліку низку витрат до переліку спрямування коштів спеціального фонду держбюджету.
Привертає увагу такий новий пункт, як субвенція з Державного бюджету України на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу, сільських. Формуватися вона буде за рахунок збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у розмірі 2% відсотків. “Звертаю увагу усіх керівників органів місцевої влади, -підкреслив Володимир Смітюх.- Мова іде про 420 млн грн, які ще не розподілені. Кабінету Міністрів України доручено за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затвердити порядок надання зазначеної субвенції та її розподіл за об'єктами.” “На практиці” цей розподіл буде здійснюватися за пропозиціями народних депутатів України, узгодженими з відповідними органами “на місцях”. При цьому, в першу чергу, враховуватимуться такі фактори, як необхідність завершення будівництва пускових об'єктів, продовження розпочатого у минулих роках та будівництво об'єктів із підготовленою проектно-кошторисною документацією. У царині субвенцій є й інші зміни. Злилися в одну (та зменшилися у сумарному обсязі) субвенції призначені на упередження аварій та техногенних катастроф у ЖКГ, на виконання інвестиційних проектів та на соціально-економічний розвиток регіонів. Водночас з тексту вилучено формулювання "на умовах співфінансування з місцевих бюджетів".
Затверджено нову субвенцію з Держбюджету України на збереження історичної забудови міст та об’єктів історико-культурної спадщини у сумі 100 млн. гривень (половина цієї суми призначається місту Львову).
Із закону також виключено норму, згідно з якою 60 відсотків від перевищення річних обсягів розрахункових доходів загального фонду Держбюджету для відповідного регіону залишалися і розподілялися у цьому регіоні. Однак зрозуміло, що регіони все ж таки необхідно якось стимулювати, щоб вони енергійніше наповнювали «державну казну». Тому Кабміну дано доручення за підсумками першого півріччя розробити якісь пропозиції з цього приводу та згодом внести їх до Закону про Держбюджет.
Існує ще чимало змін, про які докладно поінформував Володимир Смітюх. Але, враховуючи обмеженість газетної площі, далі зупинимося лише на тих, які безпосередньо стосуються Одещини. Так, викликає деяке здивування негативна ситуація, яка склалася в області: субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії призначена всього 16,0% від загальної кількості родин, які по неї звернулися. Скоріше за все просто неналежним чином оформлюються документи, а в результаті місцеві бюджети втрачають кошти. Головам місцевих рад різних рівнів доцільно було б уважніше розібратися з цією проблемою.
Що стосується так званої дотації вирівнювання, то вона збільшена як для місцевих бюджетів Одеської області, так і безпосередньо для обласного бюджету. Найбільший приріст при цьому спостерігається у Овідіопольському районі ,містах Ізмаїл і Котовськ. Обсяг вилучення з міських бюджетів міст Іллічівськ та Одеса зменшено відповідно на 145,7 тис. грн та 1,5 млн. грн. Для міста Южне вилучення збільшено на 193,4 тис. грн. При цьому по державі в цілому обсяг вилучення збільшено на 1,23%, а по Одеській області зменшено на 2,23%. Тобто нашим землякам залишатиметься трохи більше від заробленого.
Для Одещини (так само як і для інших областей) збільшено соціальні субвенції. Фінансування деяких загальнодержавних програм (наприклад, централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров»я) зменшено, а інших програм (інформатизація шкіл, придбання підручників для студентів) - збільшено. Деякі програми, які стосувалися, наприклад профілактики ВІЛ-СНІДУ чи боротьби з туберкульозом, залишені без змін.
Крім того, передбачається за рахунок Державного бюджету здійснити:
- підтримку експлуатаційно безпечного стану судноплавного каналу "Дунай-Чорне море" - 8 млн. грн;
- будівництво суден для Українського Дунайського пароплавства на Кілійському суднобудівному заводі - 16 млн. грн;
- будівництво Кілійського і Татарбунарського групових водопроводів - 10 млн. грн.
Певна річ, Держбюджет цікавить нас не лише як якесь абстрактне поняття. Від нього потрібно «танцювати» при формуванні обласного та місцевого бюджетів. І тут, враховуючи останні кадрові зміни, дуже важливий той самий «людський фактор».
Ось як прокоментував ситуацію з цієї точки зору голова Одеської обласної ради Сергій Гриневецький: «Ми спостергігаємо зміну системи влади як в центрі, так і на місцях. Але влада – це не тільки певна система, це й люди, які в ній працюють. Сьогодні відбуваються значні кадрові зміни. Це цілком природний процес для демократичних країн. Державна служба вимагає не тільки політичної лояльності, але й професіоналізму. Нещодавно Президент України видав Указ щодо структури місцевих держаних адміністрацій. Коментуючи його він зазначив, що сучасний стан державного апарату в України не відповідає вимогам розвитку держави і є одним із факторів ,який гальмує економічне зростаня і проведення необхідних реформ. На теперішній час деякі провідні фірми та корпорації випереджають державу у якості управління. І причина не стільки у корумпованості чиновників, скільки в недостатній інформаційній та технологічній оснащеності їх діяльності, низькій компетентності та вмотивованості. Досвід роботи є далеко не у всіх, хто приходить на роботу до органів виконавчої влади. Тому серед завдань, які стоять перед депутатським корпусом, я бачу – надати допомогу новим кадрам, сприяти ефективній роботі місцевих державних адміністрацій. У нас спільна мета – вирішення численних економічних та соціальних проблем регіону, створення нової якості життя людей. Крім того, я завжди виступав прихильником солідарної відповідальності, коли за стан справ відповідають разом всі владні структури.
Зазначу, що перші кроки влади спрямовані на наповнення бюджету, виведення економіки з тіні, боротьбу з корупцією, лібералізацію законодавства дають нам підстави сподіватися, що врешті решт буде зсунутий з місця віз тих проблем Одеської області, які довгий час не те що ігнорувалися, але недостатньо враховувалися».
Сергій Гриневецький також нагадав, що Верховна Рада ухвалила внесення змін до Конституції, які розширюють повноваження місцевих рад. Вони мають бути підкріплені відповідними змінами до законів про органи місцевого самоврядування України та місцеві райдержадміністрації. «Ми повинні бути готовими до цих змін,» - заявив Сергій Гриневецький і одним з перших кроків назвав оптимізацію структури Одеської обласної ради.
Під час селекторної наради розглядалася низка інших, не менш важливих питань (зокрема обговорювався проект закону «Про територіальний устрій України»). Докладніше про це – читайте у наступному номері «ОВ».
