Федір Черенков
Довідка:
Виступав у клубах: “Спартак” (Москва), “Ред стар” (Франція).
Збірна: загалом зіграв 34 матчі (15 голів).
Олімпійська збірна: 6 матчів (4 голи).
Командні досягнення: ІІІ місце на Олімпіаді 1980 року.
Чемпіон СРСР 1979, 1987, 1989 років.
Чемпіон Росії 1993 року.
Друге місце в чемпіонатах СРСР 1980, 1981, 1984, 1985, 1986, 1991 років.
Третє місце в чемпіонатах СРСР 1981, 1986 років.
Фіналіст Кубка СРСР з футболу 1991 року.
У складі збірної Москви - переможець Спартакіади народів СРСР 1979 року.
Володар Кубка Федерації футболу СРСР 1987 року.
Особисті досягнення: найкращий гравець СРСР 1983, 1989 років.
Член клубу Григорія Федотова (136 м’ячів).
Рекордсмен команди “Спартак” за кількістю проведених ігор.
Існує особлива категорія футболістів, що назавжди залишаються в пам’яті народу. Їх пам’ятають і люблять не за титули і звання, а за красиву і витончену гру, за ту радість, яку вони дарували. Усе це, без сумніву, стосується Федора Черенкова. Йому призначено було багато років відігравати роль не заслуженого (як присудили), а саме народного гравця. З легкої руки Миколи Миколайовича Озерова його стали називати “Народний футболіст Росії”. Адже Черенков мав диспетчерські здібності, добре поставлений удар з обох ніг. Був справжнім взірцем професійного ставлення до футболу.
У футбол Федір Черенков почав грати в 1969 році в СК “Кунцево” у тренера Михайла Мухортова. У 1971 році перейшов до футбольної школи “Спартака”, де став займатися під керівництвом Анатолія Масльонкіна, а потім Володимира Чернишова. Кучерявий новачок з’явився в “Спартаку” наприкінці 70-х років. Тренер Костянтин Бесков довіряв Черенкову місце в основі, але постійно сперечався з “упертим” гравцем. Хоча, швидше за все, це була не звичайна впертість - просто Черенков підсвідомо вже був особистістю в команді і мав право на власну думку.
Настав 1983 рік. І ось тут Черенков виявився незамінним: 33 матчі за “Спартак”, 8 - за першу збірну, 4 - за олімпійську, 6 - у Кубку УЄФА. Включаючи гру з “Астон Віллою” в Лондоні, коли “Спартак”, програючи 0:1 за рахунок двох голів Черенкова вирвав перемогу. Логічним було визнання Федора найкращим футболістом року. До середини 80-х років Черенков стає ключовим гравцем “Спартака”, мозковим центром гри червоно-білих. “Без Феді як без рук” - говорили спартаківці. Проте таке перевантаження ледве не призвело до закінчення футбольної кар’єри в 24 роки. І кілька років довелося витратити на повернення колишньої гри “народного майстра”.
У збірній СРСР для Черенкова все було набагато складніше. Виграти московську Олімпіаду-80 не вдалося, на чемпіонаті світу 82-го року спартаківця ще не було, ну а потім, пройшовши через епоху Малофеєва, збірна потрапила в руки до Валерія Лобановського. Хочуть уболівальники “червоно-білих” чи ні, але поки Черенков сяяв у чемпіонаті СРСР, збірна без нього досягла, мабуть, найвищого рівня гри за весь час існування. Механізм гри Лобановського був тоді настільки відточений, вивірений і доведений до автоматизму, що Черенков - вільний художник у “Спартаку” - не зміг би вписатися в цю модель. І якщо спочатку Лобановський намагався ввести Черенкова до складу, то після незаслуженої відставки 1983 року і повернення до збірної в 1986-му Валерій Васильович не відчував особливих ілюзій щодо “сумісності” Черенкова і збірної.
У 1990 році збірна провалила чемпіонат світу в Італії. Були названі такі причини, як відсутність травмованого Михайличенка та незалучення найкращого футболіста 1989 року Черенкова. Провівши рекордні для “Спартака” 366 матчів у чемпіонаті СРСР і двічі ставши в ньому найкращим футболістом “де юре”, будучи багато років “де-факто”, шалено любимий усіма вболівальниками Черенков разом із Родіоновим виїхав закінчувати кар’єру до скромного французького “Ред Стар”. Не здобувши в ньому слави, він повернувся додому, і аж до 1994 року грав за рідний “Спартак”. Восени 1994 року був влаштований прощальний матч Черенкова. “Спартак” зустрічався з італійською “Пармою” - 1:1. Черенков попрощався красиво. Десятки тисяч чоловік стали свідками останнього матчу одного з найкращих футболістів в історії радянського футболу.
За матеріалами сайтуwww.football-players.ru
