Прийде пора звітувати. . .

Ще навчаючись в університеті, Роман Бондарчук переконався у правильності обраної професії. Після закінчення вузу хлопець міг повернутися у рідне Шляхове і працювати вчителем історії. До речі, це дозволило б уникнути служби в армії. Роман вирішив вчинити по-іншому. Служба додала мужності й упевненості в собі. Опісля військової служби отримав направлення у Перелітську загальноосвітню школу. Через рік молодому вчителеві запропонували очолити колектив. Не одразу зважився взяти на себе таку відповідальність. На той час був чи не наймолодшим учителем серед колег, та й досвіду бракувало. Одного разу згадались поради діда – Петра Федоровича Бондарчука, який пропрацював у багатьох навчальних закладах району. І головна з тих порад – вчитися потрібно все життя, для вдосконалення меж немає.

Роман Владиславович нині наймолодший директор школи в районі. Допомагають йому в роботі всі педагоги. Згуртованим колективом, як відомо, легше вирішувати проблеми. А їх вистачає. Найгостріша – старенька будівля школи, що давно потребує ремонту. Коли колектив висунув Р.В. Бондарчука кандидатом у депутати районної ради, він погодився, щиро вірячи, що таким чином краще зможе захистити інтереси школи, селян, проблемами котрих вже встиг пройнятись. На щастя, однодумців у Романа Владиславовича чимало, а тому його діяльність результативна. Як депутат і директор школи піклується про виховання підростаючого покоління, про ремонт приміщення школи, він прийом місцевих жителів. Настане пора звітувати - буде про що доповідати односельцям.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті