Довідка "ОВ"
Тетяна Гуцу народилася 5 вересня 1976 року в Одесі. Заслужений майстер спорту. Абсолютна чемпіонка Літніх Олімпійських ігор у Барселоні (1992). Чемпіонка у командній першості (1992), срібний призер у вправах на брусах (1992), бронзовий призер у вільних вправах (1992). Чемпіонка світу у командній першості (1991), срібний призер у вправах на брусах (1991) і колоді (1991). Абсолютна чемпіонка Європи (1992). Чемпіонка у вправах на брусах (1992) і в опорних стрибках (1992), срібний призер у вправах на колоді (1992), бронзовий призер у вільних вправах (1992). Абсолютна чемпіонка СРСР (1991). Володарка Кубка СРСР (1991) і СНД (1992) у багатоборстві. Чемпіонка СНД в опорних стрибках (1992), чемпіонка СРСР (1991) і СНД (1992) у вправах на брусах, чемпіонка СНД у вправах на колоді (1992), срібний призер чемпіонату СРСР (1990) і Кубка СРСР (1990) у багатоборстві, чемпіонату СРСР в опорних стрибках (1991), чемпіонату СРСР (1990, 1991) і СНД (1992) у вільних вправах.
"ОВ" продовжують серію публікацій про одеських спортсменів, які брали участь в Олімпійських іграх. Нагадаємо, що героями нашої рубрики ставали Юрій Никандров, Валентина Мишак, Яків Желєзняк, Юлія Рябчинська, Надія Олізаренко, Микола Авілов, Юрій Білоног, Ігор Разорьонов та інші.
Сьогодні ми розповімо про нашу титуловану землячку - двічі чемпіонку Літніх олімпійських ігор у Барселоні - 92 із спортивної гімнастики Тетяну Гуцу.
Тетяна вже понад 10 років живе і працює у США, іноді приїжджаючи в Україну і, зокрема до свого рідного міста - Одеси. До речі, Гуцу була визнана кращою спортсменкою нашого міста XX століття, і у 2003 році їй було вручено медаль, яка свідчить про це високе визнання.
Влітку 1992 року у Барселоні 15-річна одеситка Тетяна Гуцу стала чемпіонкою, вперше в історії гімнастики зробивши подвійне сальто з виходом у шпагат. Варто нагадати, що Барселонські ігри для Гуцу та інших спортсменів колишнього СРСР мали досить дивний характер. Справа у тому, що наприкінці 1991 року Радянський Союз розпався, утворилися незалежні держави, які на папері об'єдналися у так звану Співдружність Незалежних Держав (СНД). Міжнародний Олімпійський комітет наполіг на допуску до Барселони тільки об'єднаної збірної СНД, що було більш ніж дивно, оскільки на чемпіонатах світу і Європи більшість колишніх республік вже виступали самостійними командами. Досить несподівано для багатьох збірна СНД стала першою, виборовши 112 нагород, з яких 45 були золотими. Наздогнати спортсменів Співдружності не змогли ні США, ні сильна збірна Німеччини, яка об’єдналася на той час.
Отож, повертаючись до героїні нашого матеріалу, відзначимо, що у Барселоні Гуцу змагалася з дуже славетними суперницями до самого фіналу багатоборства і стала абсолютною чемпіонкою. Безперечно, Одесі пощастило, адже саме наше місто репрезентувала на Олімпіаді перша чемпіонка часів незалежної України. Після без сумніву епохальної історичної перемоги, у рідному місті Тетяну зустрічали сотні людей і дякували їй за перемогу - це був справжній тріумф.
На одній із зустрічей з журналістами Тетяна Гуцу розповіла, як вона розпочинала займатися гімнастикою:
"З глибокого дитинства вільного часу у мене практично не було, тому що я обрала для себе долю гімнастки, коли мені було всього три роки. Пам'ятаю, мій батько дивився по телевізору Олімпіаду, і я вперше побачила змагання зі спортивної гімнастики. Мені настільки сподобався цей вид спорту, що я тоді сказала: "Я буду там. Буду олімпійською чемпіонкою...
У наш дитячий садок прийшли тренери зі спортивної гімнастики, і чомусь з усіх дітей, які гралися у пісочниці, вибрали саме мене. Батькам вони сказали, що мене чекає велике майбутнє! І я наполегливо тренувалася. Перші успіхи прийшли досить скоро. Величезна заслуга у цьому належить тренерам - Тамілі Євдокимовій та Віктору Дикому...
У 1989 році я домоглася першого великого успіху. На молодіжному чемпіонаті Європи у Мадриді була попереду у багатоборстві й обіграла своїх суперниць на всіх чотирьох снарядах. У молодіжній збірній виступала недовго, після чого наставник першої команди країни Олександр Александров зацікавився моєю програмою, і так я потрапила до головної збірної. Тим часом, наближалася Олімпіада у Барселоні. У той рік я виграла майже все, що тільки могла, і мене включили в число претенденток до складу збірної. Вісім дівчаток вирушили на збори, і лише шість мали право виступати на Іграх. Вже в Іспанії тренери зробили свій вибір. До складу збірної СНД увійшли Світлана Богинська, Олена Груднєва, Оксана Чусовитіна, Роза Галієва, Тетяна Лисенко і я...
Доля надала мені шанс, і я використала його. За час виступів жодного разу не поцікавилася своїми оцінками і навіть не знала, яку позицію займаю перед черговим видом програми. Можливо, саме це і відіграло свою позитивну роль. І ось опорний стрибок. Після піруету приземлилася, і раптом почула справжній грім оплесків, крики тренерів. Відчуття, яке у цей час зазнає спортсмен, словами передати неможливо. Я вважаю, що все, що ви робите протягом багатьох років, вся каторжна праця, варта цих секунд, і дай вам Боже це коли-небудь зазнати. У підсумку, з Барселони я привезла медалі всіх достоїнств".
Після Олімпіади Тетяна Гуцу брала участь у показових шоу, в основному, по США, разом з такими відомими гімнастами, як Міллер, Богинська, Мисютін, Щерба. У 1993 році вона востаннє взяла участь у великому міжнародному змаганні - "Кубку всіх зірок", перемогла у багатоборстві, виграла бруси. І лише після цього переїхала до США.
В Америці Гуцу стала тренером зі спортивної гімнастики. Цікаво, що американці, підкреслюючи індивідуальність Тетяни, охрестили її "Фарбованою Пташкою". До речі, у своїй тренерській кар'єрі екс - одеситка вже домоглася певних успіхів (хоча вони поки що не порівнювані з її особистими досягненнями) і продовжує працювати на одержання високого результату. Побажаємо ж успіхів нашій славетній спортсменці.
