Депутат Болградської районної ради Михайло Миколайович Курдоглов до чергового пленарного засідання підійшов творчо - підготував фотовиставку. За жанром - це пейзажі. Тема: екологія краю…
Ось фото із села Залізничне: на фоні церкви, з боку вівтаря, красується громадський туалет, від якого залишилося півтори стіни, на передньому плані картини - "мальовниче" сміття. Сюжет з Дмитрівки: тиха річка, але закохана парочка, на жаль, тут відсутня - при всьому бажанні до води неможливо підійти, тому що береги завалені побутовими відходами. Сюжет із села Виноградівка: вбиті сокирами та пилками лиходіїв лежать богатирі-дерева, вдалині - оскал підступного яру.
Виставка місцевих "ландшафтів" привернула увагу всіх, хто прибув на сесію. Одне фото краще за інше: ось Ленін жестом закликає мешканців села Залізничного до світлого майбутнього, а біля його ніг - безрадісне сьогодення, яке символізує собою купа сміття. Ущипливі висловлювання, уїдливий сміх. Сільські голови, які тут же були присутні, густо червоніють.
- Ця "виставка" підбила попередні підсумки двомісячника щодо наведення санітарного порядку у нашому районі, - коментує М.М. Курдоглов. - Болградська райдержадміністрація, санітарна й екологічна служби провели рейд, під час якого було зроблено не лише фотографії, але і складено відповідні протоколи. Були оштрафовані сільські голови Дмитрівки, Олександрівки, Залізничного та інших сіл. За порушення режиму екології на узбережжі озера Ялпуг накладено штрафи на сільських голів Виноградівки, Криничного, Оксамитного. Все лихо у тому, що в селах нашого району не налагоджено робота комунальних підприємств - поки їх не створимо, навколо населених пунктів виростатимуть купи сміття. Підприємства можна створити на папері, але без відповідної техніки вони нічого не зроблять. Сьогодні на сесії ми ухвалюватимемо програму соціально-економічного розвитку району на 2005 рік, проте вона не передбачає виділення будь-яких коштів на створення комунальних служб. В жодному селі не працює лазня. І в місті теж її немає. З вісімнадцяти сіл лише у чотирьох є перукарні. Не функціонують Будинки побуту - де сільським мешканцям ремонтувати побутову техніку? Нічого не робиться для організації централізованого водопостачання в селах, де в нас мешкає понад 50 тисяч чоловік. У 15 - 25 відсотків проб з колодязів, з яких люди беруть питну воду, перевищені бакпоказники. Це в будь-яку мить може обернутися спалахом вірусного гепатиту. Всі ці проблеми я сьогодні порушуватиму з трибуни сесії.
Під час сесії депутати поставили чимало запитань, які висвітлили життєво важливі проблеми району. Свій трибунний монолог (вкотре!) виголосив депутат з Голиці Петро Іванович Димитров:
- Я взяв на сьогоднішню сесію свою передвиборну програму і запитую себе: що ж я зробив для своїх виборців? Конкретно - нічого, хоча намагався. Наприклад, обіцяв нову машину "швидкої допомоги" для обслуговування населення села Голиця. Хотів домогтися відкриття дитячого садка, постачити амбулаторію медикаментами для надання першої медичної допомоги. Забезпечити людей якісною питною водою - у нашому селі колодязі не відповідають санітарним нормам.
"Негаразди" свого округу депутат перелічував всі відведені йому десять хвилин. На думку Петра Івановича, і з ним важко не погодитися, багато проблем села виникають від більш ніж скромного державного фінансування бюджетних установ і від розвалу виробництва. У тій же Голиці справді колись мукало 6 тисяч голів ВРХ, сито хрюкало 2 тисячі свиней, не рахуючи іншої живності. Скоротилося виробництво - не надходять до бюджету податки. Звичайно, хочеться поцікавитися, а де був депутат зі своєю громадянською позицією, коли в селі розвалювалося виробництво? Та й сьогодні, чи не простіше шановному Петру Івановичу організувати своїх односільчан і впорядкувати колодязі у рідному селі, ніж витрачати енергію на трибуні сесії районної ради?
Я до того, що деякі проблеми можна розв’язати самотужки. І прикладів такого сприйняття депутатського обов’язку у Болградському районі досить. Взяти питання забезпечення хворих, які проходять стаціонарне лікування у Болградській районній лікарні, харчуванням. Державних коштів надходить стільки, що на одного хворого припадає 1 гривня 17 копійок на день. Багато депутатів-керівників сільгосппідприємств виділяють для лікарні продукти - хто скільки може. І нинішня сесія ухвалила рішення продовжити роботу в цьому напрямі.
Набагато складніше розв’язати проблему безробіття, яке має у Болградському районі тенденцію до зростання. Перший заступник голови райдержадміністрації, депутат райради Іван Савелійович Акдерлі закликав колег "спуститися з неба на землю":
- Для того, щоб створити додаткові робочі місця, відкривши, скажімо, швейну фабрику або консервні комбінати, потрібні інвестиції - вони не можуть надходити із скарбниці. Болградський район може цього року розраховувати тільки на 1 мільйон 625 тисяч. З них 850 тисяч виділено державою на водопровід, 500 тисяч з обласного бюджету надійде на газифікацію. В іншому район повинен розраховувати лише на ті гроші, які заробить самостійно. Державні ж кошти цілеспрямовано йдуть на освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальне забезпечення.
Як сказав начальник фінансового управління Болградської райдержадміністрації В.В. Абаджиєв, на відміну від останніх років, у 2005 році кошти для бюджетних установ надходять стабільно. Але в бюджеті району утворилася величезна діра: вчителям на захищені статті не вистачає 2,6
мільйона гривень (з січня педагоги одержують всі належні їм доплати, а в бюджеті це не було враховано).
Не можна не сказати про те, що існуюча система формування бюджету, коли гроші розподіляються так би мовити на душу населення, - зручна і прозора. Тільки хотілося б знати структуру нормативів, які доводяться по всіх галузях. Якщо, наприклад, на утримання однієї дитини у дитячому садку виділяється 2039 гривень на рік, то скільки коштів з цієї суми припадає на зарплату, скільки - на комунальні платежі? Або, можливо, останні не враховані у цій цифрі?
А поки що, щоб не допустити заборгованості по соціальних виплатах, всі кошти, що надходять у район, ідуть на виплату зарплат. Велика частина районних програм врізана до невпізнаваності.
Соціально спрямований бюджет, який дуже влучно охрестили бюджетом проїдання, викликає безліч запитань. Хіба створення комунальних служб, забезпечення сільських амбулаторій машинами "швидкої допомоги", а шкіл комп'ютерними класами - не соціальні проблеми?
З часом, я переконана, все стане на свої місця. А поки що можна працювати над тим, що відображено у програмі соціально-економічного розвитку району на поточний рік. Але, на жаль, після оголошеної за регламентом перерви, у сесійну залу частина народних обранців не повернулася. Через відсутність кворуму (!) програма розвитку Болградського району на 2005 рік не була ухвалена. А, можливо, депутати поквапилися виїхати у свої округи, щоб організувати суботники по збиранню сміття?
Болград.
