(ФРАГМЕНТИ З ВИСТУПІВ НА ГРОМАДСЬКОМУ ОБГОВОРЕННІ ЗАКОНОПРОЕКТУ “ПРО ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ” В ОДЕСІ)
Сергій Романюк, заступник міністра економіки та з питань європейскої інтеграції:
“Якщо говорити відверто, той територіальний поділ України та розподіл повноважень між органами влади, які існують сьогодні, стали тромбом для подальшого розвитку економіки держави. Якщо поглянемо на диспропорції в соціально-економічному розвитку, вони вдвічі-втричі перевищують ті, які існують в найбідніших країнах Європи. І чим менша територія – тим ці диспропорції є більшими. Тому АТР, яка сьогодні пропонується, за великим рахунком - це шанс для подальшого економічного розвитку України.
Які процеси відбуваються у нас сьогодні? Іде швидка урбанізація. Економіка зосереджується в обласних центрах та місті Києві. За останні десять років сільське населення зменшилося на 1 мільйон чоловік, а сільських рад побільшало на тисячу. Взагалі існують дві умови саморозвитку території. Перша – людський капітал, його якість. А друга – фізична та соціальна інфраструктура. Я спробую вам довести, в тому числі і на прикладі Одеської області, що 80% наших населених пунктів або не мають, або втрачають ці два ресурси. Практика свідчить: чим менша територія, чим менше цих двох складових. А чим менше ресурс саморозвитку, тим більше держава має виділяти коштів з державного бюджету, щоб підтримувати виживання цієї території. Це давно вже зрозуміли в країнах Європи. Францію, наприклад, раніше вважали однією з найбільш централізованих держав. А зараз там існує 36 тисяч комун, тобто самоврядних одиниць. Так навіть Франція з її економічним потенціалом (четвертим у світі) в 2002 році прийняла закон, за яким вона створює так звані “агломерації”. Тобто об’єднання населених пунктів, об’єднання комун, щоб можна було вирішувати проблеми, які цікавлять жителів сусідніх громад. Це дозволяє економити державний ресурс, створити умови для саморозвитку – щоб територія сама заробляла кошти.
А тепер перейдемо до Одеської області. Ми зробили аналіз по найменш і найбільш чисельним районам (видатки місцевих бюджетів в розрахунках на одного мешканця в минулому році). І на територіях з меншим населенням ці видатки вищі! Це так званий “ефект економії на масштабі”. І цей феномен стосується не тільки Одещини. Така сама тенденція для територій АР Крим, Миколаївської та Херсонської областей.
Сьогодні основним джерелом доходів, які формуються сільськими громадами, є бюджети розвитку. Так от, якщо ви звернете увагу, у сільських громадах до 500 осіб бюджети розвитку сьогодні взагалі не формуються. Якщо населення складає від 500 до 1000 осіб, то же 11% громад мають бюджет розвитку. А громади понад 5 тисяч чоловік –майже 67%. Ось чому, коли обґрунтовувалася мінімальна чисельність територіальної громади після прийняття АТР, найбільш прийнятними були саме ці цифри. Більше того, якщо поглянути не тільки на кількість територіальних громад, які мають бюджет розвитку, а й на те, яким великим є цей бюджет, то звертає увагу його питома вага до місцевого бюджету. У громадах від 500 - до 1000 осіб ця питома питома вага складає 2,5%, а в громаді понад 5 тисяч чоловік – 27%.
Що стосується демографічної ситуації, яка складається протягом півтора останніх десятиріччя в Одеській області. В сільських громадах до тисячі осіб приріст населення за останні роки зменшився на 9%, а питома вага пенсіонерів складає 28%. В громадах понад 5 тисяч чоловік кількість населення зменшилася лише на 0,8%. Тобто динаміка демографічного занепаду зменшується із зростанням територіальної громади. Те ж стосується і кількості пенсіонерів. Якщо підсумувати, можна сказати так: брак ресурсів для розвитку є причиною відсутності оновлення капіталу. Це стосується будь-якої територіальної громади. Тому так важливо надати їм можливості та повноваження для саморозвитку”.
