(Фрагменти з виступів на громадському обговоренні законопроекту “Про територіальний устрій України” в Одесі)
Володимир Левчук, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань законності, правопорядку, прав громадян і міжнаціональних відносин, голова обласної організації СДПУ(о):
“Сьогодні дуже активізувалася робота щодо здійснення адміністративно-територіальної реформи. Але головний недолік полягає у тому, що попередньо не було створено бази для її проведення, не було внесено змін до нашого законодавства, які дозволили б справді перенести центр ваги роботи (і людської, і організаційної, і фінансової) на місця. Немає передоснови для проведення АТР. Тому, які б схеми не малювалися, вони ні до чого хорошого не призведуть. Це перший момент.
Друге. Адміністративно-територіальні зміни в інших країнах завжди проводилися тоді, коли економіка країни йшла вгору. Тому що це пов'язано з певними фінансовими втратами. І люди будуть дуже болісно сприймати ці зміни, якщо стан справ в економіці і в їхньому особистому житті погіршується або завмер на певній точці, а не розвивається у кращий бік. Тобто всі мінуси адмінреформи вони одразу відчують на собі.
Третій момент. Ми лише зараз починаємо вести мову про створення цих передумов, про те, що бюджет повинен формуватися знизу вгору (ідеться про 2006-й рік). Як він формуватиметься, які принципи буде закладено в основу цього формування - ще ніхто не знає. І наскільки тих коштів, які залишатимуть на місцях, вистачить, щоб закрити проблеми з функціонуванням соціальної бази на рівні району або іншої територіальної одиниці? Тому та поспішність, з якою нова влада взялася за цю проблему, говорить лише про одну складову. А саме - про політичну доцільність (на їхню думку) внести ці зміни для того, щоб це можна було якимось чином трансформувати у певний виборний результат 2006-го року. І це призведе, я впевнений, до жалюгідних результатів, тому що ми просто загубимо саму ідею АТР у нашій країні. А те, що вона необхідна – це всі чудово розуміють. Тому що основні питання життєдіяльності людей повинні розв’язуватися на місцях. Тому всі організаційні, кадрові та фінансові потуги повинні зосереджуватися, акумулюватися на цьому рівні.
Наступний момент, який не враховується. Все зводиться лише до якихось територіальних змін. Але ті зміни, що закладаються, призведуть не до поліпшення самопочуття людей на цій території, а до погіршення. Тому що ми маємо дуже велику різницю у різних регіонах нашої країни у народонаселенні, у його культурі, його сприйнятті. Коли ми кладемо в основу пятитисячну громаду, це ще реальна структура на рівні приміських районів. Але якщо взяти навіть північ нашої області, взяти інші регіони України, то це все призведе до того, що люди взагалі не одержуватимуть послуг, які їм гарантуються.
Необхідно також враховувати, що за останні роки відбувалися нерегульовані зміни при створенні центрів різних структур, які надають послуги населенню (Одесаенерго, Укрпошта та ін.). Ці центри не завжди «збігаються» з іншими. Тут теж необхідна попередня робота, щоб привести структуру у відповідність. Просто ті зміни, що у нас відбувалися протягом 15 років, мали хаотичний характер і не мали ніякого стосунку до створення передумов АТР.
Ця робота повинна вестися, але поетапно. Повинна бути чітка програма - чого ми хочемо досягти?- розбита на певні етапи. На першому етапі ми повинні відпрацювати основну проблему - фінансування на рівні районів. Території повинні відчути свою спроможність у розв’язанні проблеми на місцевому рівні. Після цього можна говорити про те, щоб їх об’єднувати у певні анклави – це буде вже наступним кроком. Звичайно ж АТР потрібна, але вона повинна відбуватися поетапно, і всі дії повинні бути ретельно продумані”.
