У Білгороді-Дністровському під час стихії, що лютувала минулого четверга, з кріплення зірвало два портові баштові крани. Одним з них і був смертельно травмований К., відряджений з Вінницької області, немов з іронії долі, саме для ремонту цих кранів.
Надзвичайна ситуація, що склалася та тривала протягом двох годин (шквальний вітер, дощ (випало 200 міліметрів опадів) з градом діаметром 14-16 міліметрів завдали чимало лиха. Внаслідок замикання вийшли з ладу два електродвигуни на очисних спорудах. Значна частина міста виявилася знеструмленою. Близько 80 дуже серйозних поривів електричних ліній, обірваних падаючими деревами, пошкодження декількох трансформаторних підстанцій і, як наслідок, 6 кабельних ліній стали початком переліку завданої шкоди. У місті повалено вітром понад 100 великих дерев, з них 15 - тільки на території центральної міської лікарні.
Вітер зніс близько 50% покрівель на 18 багатоповерхових житлових будинках, кооперативному та рибопромисловому технікумах, міському центрі культури та дозвілля, музеї етнографії, чотирьох бібліотеках. Частково пошкоджені дахи в трьох дитячих дошкільних установах. У міських школах розбито понад 400 квадратних метрів шибок.
Значно постраждали дитячий будинок, будинок-інтернат, будинок дитини, де виявилися розбитими практично всі вікна та серйозно пошкоджені дахи. Чимало руйнувань відзначено й у приватному міському секторі, особливо серед старих будівель.
Протягом перших годин після надзвичайної ситуації, під час екстреного засідання міської комісії ТЕБ і НС міський голова М.М. Чербаджи особисто повідомив Президентові України В.А. Ющенкові про завдану шкоду. Спеціально створена міська комісія призначає заходи щодо ліквідації руйнівних наслідків, виходячи з поставлених Президентом України завдань і за розпорядженням міського голови.
У деяких пунктах пошкоджень відбудовні роботи розпочали негайно. Наприклад, у перший же день після стихії Білгород-Дністровському дитячому будинку зроблено благодійну допомогу, - придбано перші шістдесят листів шиферу для встановлення над розкритими дитячими спальнями. Причому, багато добросердих людей, місцеві й іногородні підприємці не називають своїх імен, і свою допомогу, виконану з веління душі, намагаються не афішувати.

























