Наприкінці осені минулого року у черговий раз була названа дата закінчення комплексної реконструкції і реставрації Одеського театру опери і балету – кінець першого кварталу 2005 року. Але лише “за умови стабільного фінансування”. Тоді дуже хотілося вірити, що так і буде. Обережний оптимізм мав під собою матеріальне підкріплення: у 2004 році фінансування робіт з державного бюджету становило 56,5 мільйона гривень, 10 мільйонів – з обласного бюджету, 3 мільйони – благодійні внески.
Нагадаємо, що за весь період реставрації театру (з 1996 року) з різних джерел фінансування надійшов 61 відсоток від загальної кількості необхідних коштів. Завершення робіт переносилося з 1999 року на 2002-й, потім на 2004-й. У зв'язку з таким тривалим, через неритмічне фінансування, процесом реставрації руйнування конструкцій будинку театру випереджало темпи реставрації. Збільшувалися обсяги робіт і, відповідно, їхня вартість, тому що за цей час багато разів зростала ціна на будівельні матеріали тощо.
У призначений термін роботи не лише не були завершені – з 1 січня 2005 року реконструкція і реставрація не фінансується і не провадиться. У державному бюджеті на цей рік не передбачено кошти для нашого оперного театру. З обласного бюджету виділено п'ять мільйонів гривень. Для закінчення робіт потрібно 76 мільйонів 672 тисячі гривень.
Через відсутність фінансування неможливо виконати встановлення протипожежної завіси, інженерне забезпечення будинку, цілу низку внутрішніх робіт; на підготовлені для золочення поверхні сідає пил... Потрібно буде шукати нового генпідрядника, - а за цей час їх змінилося кілька. Причина все та сама – неритмічне фінансування. Ніхто не працюватиме на об'єкті за рахунок своїх оборотних коштів. Останній генпідрядник – ТОВ “Санта” - не виконав умов генпідрядного контракту щодо передачі обсягів виконаних робіт, матеріальних ресурсів і проектно-кошторисної документації. У зв'язку з цим замовник – обласне управління охорони об'єктів культурної спадщини – звернулося з відповідним позовом до Господарського суду.
Про все вищевикладене ішлося на прес-конференції, яку провели начальник управління Н. А. Штербуль і начальник відділу з проведення комплексної реконструкції і реставрації об'єктів культурної спадщини І. С. Волощук. Крім того, було порушено тему, яка останнім часом створює “нездоровий ажіотаж” навколо ситуації з реставрацією оперного театру, а саме: нібито має місце розкрадання коштів, що виділяються на ремонтні роботи.
За словами Н. А. Штербуль, протягом декількох останніх років робота управління постійно перебуває під контролем перевіряючих інстанцій, (і в даний момент там працює КРУ). Але нічого протизаконного не знайшли, - у противному разі порушили б кримінальну справу. Більше того. Управління, з врахуванням значних обсягів робіт і фінансування, маючи на увазі цільове і ефективне використання бюджетних коштів, звернулося до керівництва облдержадміністрації і КРУ в Одеській області з проханням провадити постійну перевірку обсягів виконаних робіт і витрат. Проте чутки дійшли до Києва і в “коридорах влади” на них негайно відреагували: “Навіщо давати їм гроші, якщо вони їх розкрадають?”. Проте, повторимо, фактів “розкрадання” численними перевірками не виявлено.
Отже, наприкінці другого кварталу 2005 року вже не говориться навіть про передбачуваний термін закінчення комплексної реконструкції і реставрації Одеського театру опери і балету – “чорноморської перлини”, “другого у світі” і так далі... Ідеться, хоча б, про поновлення робіт. Є й інший, не менш важливий бік проблеми – збереження трупи, театру як творчого організму. Скільки часу ще “знімати квартиру”, виступаючи на сценах театрів музичної комедії, українського музично-драматичного? Коли з'явиться “світло в кінці тунелю”?
Можливо, як це практикувалося колись, високим посадовим особам з Києва є сенс відвідати театр, щоб розібратися в ситуації на місці, побачити своїми очима, що зроблено, що потрібно ще зробити? І “повернутися лицем” до пам'ятки архітектури національного значення.
