До свого першого серйозного ювілею наш земляк Владислав Таранюк підійшов із солідним творчим багажем. Але перш ніж навести «послужний список», трохи передісторії.
Владислав Володимирович Таранюк народився в селі Сітківці Вінницької області. А дитинство його та юність минула у Болграді, навчався у середній школі № 1 (нині - гімназія), заснованій ще наприкінці 50-х років ХІХ століття. Обраний після школи вуз – Одеський технологічний інститут, спеціальність – інженер-механік. Здавалося, долею йому було вготовано технічний шлях, він і справді працював інженером, науковим співробітником. Ось тільки ще у студентські роки захопився Владислав «літературною творчістю».
Результатом цього захоплення стали не тільки газетні та журнальні публікації. На рахунку Владислава Таранюка є й книжки. «Мокра згуба, або Гарба студентських витівок» - збірка кумедних історій зі студентського життя. Автор запевняє, що «усі ці події насправді відбувалися в Одесі», й сподівається, що «читачі сприймуть їх із одеським гумором». Сумнівів у правдивості викладеного не залишається, коли читачі довідаються, що виданню книжки сприяли учасники самих подій. Ось що означає справжнє студентське братство! Зовсім іншого плану збірка розповідей про життя «Вічна ознака». Владислав Таранюк «доклав свою руку» до виходу у світ книжки «Казки та легенди» Василя Єрошенка – не відомого широкому колу читача українського письменника, поета, музиканта, політолога, мандрівника... Він є її упорядником.
Однак література – не єдина сфера творчих проявів Владислава Таранюка: із 1994 року він очолює київську кіностудію «Рось». Протягом останніх років він брав участь в організації та проведенні фестивалів: «Наш час для України жити» Першого Всеукраїнського фестивалю ім. І. Миколайчука. В.В. Таранюк – автор сценаріїв та режисер (у співавторстві) циклу дитячих казкових відеокоміксів, учасник першого в Україні проекту «вітчизняне кіно для домашнього перегляду».
Кіностудія «Рось» - одна з перших незалежних студій в Україні. На ній знято сім повнометражних, у тому числі – ігрові фільми. Це «Козаки йдуть» (приз кінопрокатників на І Всеукраїнському фестивалі), «Танго смерті», «Кому вгору, кому вниз», «Іван та кобила», «Вишневі ночі» (гран-прі та приз «За втілення національного характеру» на кінофестивалі «Стожари», 1995), «Золото скіфів», «Босонога війна». Ці та інші картини продаються на відеокасетах у США, Канаді, Австралії. Студія «Рось» займається виробництвом рекламної продукції, навчальних відеофільмів. У сфері її інтересів – культурне життя України: створено цикли передач «Патріархи культури», «Зустрічі з акторами», «Сучасні художники України». Роботи кіностудії було відзначено на ІІ Всеукраїнському кінофестивалі «За великий внесок у відродження національної культури засобами телебачення».
Ось таким кіновиробництвом керує наш земляк і сам бере участь у створенні фільмів (як автор сценаріїв, режисер, продюсер). Владислав Володимирович Таранюк визнаний гідним у 2004 році «Почесної відзнаки» Міністерства культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв».
Не часто йому, людині дуже зайнятій, вдається побувати у рідних місцях. Але пам'ятає Владислав Таранюк своїх земляків, вчителів, однокласників. «Ми всі, - написав він у приватному листі, – «пташенята гнізда Петрового», нашої альма-матер – Болградської школи № 1». Напевно, болградцям цікаво буде довідатися про «життя й діяльність» у столиці свого земляка.
