– Я вважаю це найглобальнішим фінансовим порушенням, що сталося в Ренійському районі, – завершив нашу бесіду начальник контрольно-ревізійного відділу (КРВ) у Ренійському районі Фоат Хайдарович Гузаїров і зазначив: – Коли йдеться про витрату бюджетних грошей, цей процес контролюють усі органи – КРУ, скарбниця, міліція, прокуратура, і є приклади, коли за незначними економічними злочинами порушуються кримінальні справи. Матеріали перевірки стану й умов використання земель запасу та резервного фонду Ренійської райради, внаслідок якої виявлено факт недоодержання бюджетом 1 мільйона 70 тисяч гривень, я передав півтора місяці тому до міліції й СБУ. І що ж? Жодної кримінальної справи поки що не порушено. Що ж, почекаємо…
Коротенько передісторія питання. Ось уже третій рік поспіль мешканці Ренійського району строчать колективні листи до різних інстанцій, у яких ставлять під сумнів правомірність діяльності закритого акціонерного товариства “Аква”.
Тут відразу треба зазначити, що в нашій області “Аква” – далеко не єдине підприємство, що займається виробництвом і реалізацією риби, і проблема, що її розкрив КРВ у Ренійському районі, проектується на всі інші аналогічні підприємства.
Працювати ЗАТ “Аква” почало 2003 року на озерах Кагул – Картал. Підприємство одержало “добро” басейнового управління Одесарибводу, Головрибводу, Держуправління екології та природних ресурсів в Одеській області на роботу в режимі спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ). Цей режим розроблений фахівцями Центру Південного науково-дослідного інституту рибного господарства й океанографії. Однозначно: для водойми, на якій після розпаду Союзу господарювали браконьєри, “Аква” стала порятунком. Дотепер “живе срібло” абсолютно варварськими методами виловлювали десятками тонн. Риба ішла тіньовими маршрутами, її вивозили машинами та потягами в невідомих напрямках. Про відтворення живих водних ресурсів не було й мови. З приходом “Акви” безладу було покладено край.
На озеро прийшов не просто інвестор, а людина з колосальним досвідом роботи на ниві іхтіології. Академік Володимир Поп, що є нині головою наглядацької ради ЗАТ, розробив проект “Інтенсивна аквакультура Одеського регіону”, мета якого – за три роки збільшити рибовидобуток у 100 разів.
Питання дуже актуальне, оскільки в Україні власний рибовидобуток становить тільки 10% від загального обсягу споживання риби. За наявності в країні 8,5 мільйонів гектарів водойм ми закуповуємо рибу за кордоном, “працюючи” на економіку інших держав.
Наукові розробки інтенсивного виробництва риби, розроблені та впроваджувані академіком Володимиром Попом у Ренійському районі, вже зацікавили китайців, італійців, угорців. А Румунія на реалізацію аналогічного проекту виділила державні кошти.
Але у зв’язку з діяльністю ЗАТ “Аква” (й інших подібних підприємств) залишилася одна невирішена проблема. Про неї й пішла мова в інтерв’ю з начальником КРВ у Ренійському районі Фоатом Хайдаровичем Гузаїровим:
– В Одеській області є дев’ять озерних систем загальнодержавного значення, дві з яких розташовані на території Ренійського району. На них працюють два підприємства – ЗАТ “Аква” і АРРП “Ялпуг-Кугурлуй” (останнє, до речі, чомусь зареєстроване в Ізмаїльському районі). На ці системи 2003 року були видані режими СТРГ, де обговорено, як здійснювати експлуатацію живих водних ресурсів. Цей режим – те саме, що й режим торгівлі, коли для кожної крамниці видається асортиментний перелік, час торгівлі та інше. Але паралельно з цим повинна здійснюватися оренда землі. Власник же торговельної точки, маючи режим роботи магазину, укладає договір на оренду землі під магазин. Коли ЗАТ “Аква” і АРРП “Ялпуг-Кугурлуй” одержали режими СТРГ для роботи на озерах на території Ренійського району, ці організації “забули”, а наші місцеві органи не проконтролювали, що не дотримано законодавство України, відповідно до якого експлуатація земель є платною. Чи то особисте допоміжне господарство на кілька соток, чи СВК, що обробляє тисячі гектарів, – усі в нас платять податок на землю, або за оренду землі. У Ренійському ж районі 30 тисяч гектарів земель водного фонду експлуатується безкоштовно!
– Фоате Хайдаровичу, на останній сесії Ренійської районної ради Ви оголосили результати перевірки КРВ, було названо приголомшливу цифру: бюджет недоодержав понад мільйон гривень. Як вивели цю цифру?
– Ми полічили, скільки повинні були заплатити ці два підприємства, виходячи з мінімальної ставки – податку на землю. Розмір податку на землі водного фонду (під дзеркалом водного об’єкту) встановлюється розміром 0,3% від грошової оцінки одиниці площі ріллі області (ст. 11 Закону України “Про плату за землю” від 3.07.1992 р. № 2535-ХII (зі змінами та доповненнями)). За даними Головного управління земельних ресурсів за 2003-2005 роки грошова оцінка 1 гектара ріллі в Одеській області складала 8228 грн. Виходячи з цього, ставка земельного податку та мінімальна ставка орендної плати за один гектар складає 24 грн 68 коп. Таким чином, внаслідок вищезазначених порушень земельного законодавства при використанні ЗАТ “Аква” земель водного фонду озер Кагул і Картал загальною площею 10769 га в період з вересня 2003 по травень 2005 року не отримані до бюджету сплати за орендою (або земельним податком) обсягом 442965 гривень.
Далі. Площа земельного фонду озер Ялпуг – Кугурлуй, де здійснює господарську діяльність однойменне АРРП, складає 19080 гектарів. Нескладно полічити, що за період із січня 2004 по травень 2005 року бюджет недоодержав від цього підприємства орендну плату розміром 627859 гривень. Разом – 1 мільйон 70 тисяч гривень.
– Фоате Хайдаровичу, за перевіркою вийшло, що підприємства “Аква” та “Ялпуг – Кугурлуй”, так само як і інші рибодобувні підприємства на Одещині, працюють на озерах, не маючи договорів на оренду земель водного фонду. Як так могло вийти?
– Справді, приватному підприємцеві, що відкриває торговельну точку, не підпишуть режим роботи, поки він не подасть договір оренди землі. А в нас Укрводгосп видавав дозволи на роботу на озерах, не погодивши з міністерством, що опікується земельними ресурсами, і навіть не повідомивши його. Ви уявляєте, скільки грошей недоотримано до бюджету? Велика частина земель водного фонду – це землі загальнодержавного призначення. Розподіл цих земель – у сфері компетенції державних органів. У Законі України “Про плату за землю” сказано, що право укладання договорів оренди земель загальнодержавного призначення – прерогатива Кабміну та райдержадміністрацій. Коли Кабінет Міністрів договір не уклав, то, за логікою речей, це мають зробити місцеві органи влади.
– Але Ренійська райдержадміністрація посилається й на відсутність механізму. І собі на виправдання показує лист від 9 березня 2005 року за підписом заступника міністра аграрної політики України В. Пабата (до нього звернулося з офіційним запитом Головне управління сільського господарства та продовольства Одеської облдержадміністрації), у якому сказано таке: “Орендодавцями водних об’єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Проте розподіл повноважень щодо передавання в оренду водних об’єктів загальнодержавного значення Кабміном відповідно до Водного Кодексу України й інших законів України ще не визначений”. І заступник міністра у своєму листі доходить такого висновку: у зв’язку з вищезазначеним “місцеві держадміністрації не мають юридичних підстав для укладання з водокористувачами, що здійснюють риборозведення, договорів оренди водних об’єктів зазначеного статусу”.
– Я з такою відповіддю категорично не згоден, оскільки він має двозначний характер. У цьому листі сказано, що користування живими водними ресурсами ЗАТ “Аква” і АРРП “Ялпуг – Кугурлуй” на підставі СТРГ є законним. Справді, риборозведенням вони мають повне право займатися. Але хіба вони при цьому звільнюються від потреби виконувати Закон “Про плату за землю”? Більше того, це пояснення заступника міністра підпадає під законодавство про боротьбу з корупцією, коли чиновники високого рангу видають такі документи, що призводять до порушення закону.
– Сесія Ренійської районної ради, вислухавши аргументи сторін, схоже, схилилася до Вашої точки зору. У будь-якому разі, було винесено ухвалу: “Укласти договори оренди за фактично використовуваними з 2004 року землями водного фонду загальнодержавного значення озер Ялпуг, Кугурлуй, Картал і Кагул, що розташовані в складі земель запасу Ренійської районної ради. До проведення грошової оцінки орендованих земель стягувати орендну плату в розмірі податку на землю”. А що ж діяти з недоотриманим мільйоном?
– КРВ констатував факт, скільки бюджет утратив. Кажуть, що немає правової сторони для стягнення цих грошей. Справді, є законодавчий пролом, і податкова інспекція не може начислити плату. Хоча є податкова міліція, що вчасно могла встановити факт користування землею. Коли підприємство ухиляється від оподатковування, держава ж знаходить важелі, щоб змусити його платити. І найприкріше, що така сама ситуація склалася за всіма дев’ятьма озерами загальнодержавного значення, розташованими на території Одеської області. Скрізь справно працюють підприємства: зариблюють, виловлюють, одержують добрі доходи – непорівнянні з доходами напівмертвих СВК, але жодної копійки ні податку на землю, ні платежів за оренду землі не надходить.
– Прокурор Ренійського району В.Л. Пашкевич, з яким я цими днями говорила з приводу ситуації, мені однозначно сказав: поки не буде механізму реалізації закону, податок не стягуватиметься.
– Механізм, я вважаю, є. Якщо чоловік півтора року проробив на цій землі, місцеві органи влади мають право поставити питання руба: заплати. Чимало які папери дали в Києві – ми не дозволяємо працювати на території району без укладання договору оренди землі, і точка. Ми маємо право так порушити питання. І, мені здається, підприємства, про які йдеться, зацікавлені в тому, щоб працювати без проблем далі. Заплатити за оренду землі для них не так складно. Я сподіваюся, що вдасться переконати підприємців у потребі дотримувати всі закони.
– Виконувач обов’язків голови правління ЗАТ “Аква” Віктор Петрович Стойловський, з яким я також зустрічалася, справді сказав: “Ми з першого дня роботи, з 2003 року домагаємося того, щоб узяти озеро в оренду. Коли платитимемо за оренду, відпадуть усі проблеми”. Тут керівник, насамперед, має на увазі численні скарги колишніх браконьєрів, яким ЗАТ “Аква” “перекрила кисень”. Також В.П. Стойловський повідомив: “Ми писали листи з проханням дати дозвіл на оформлення документів на оренду. Більше того, у нас документи практично готові, вони перебувають в інституті на доробці. Але немає механізму передавання міждержавної водойми в оренду”. На запитання, чому з 2003 року не може розв’язатися проблема, внаслідок чого бюджет недоодержує колосальні кошти, Віктор Петрович каже: “Це питання, як видно, треба ставити не до мене, а до Кабміну. Можу сказати тільки те, що воно не просте. Припустімо, ЗАТ “Аква” взяло водойму в оренду і розпоряджається нею на власний розсуд. А яким чином водгосп здійснюватиме подавання або скидання води? На сьогодні, наприклад, мені треба б спустити воду (з озера в Дунай), щоб виловити рибу, але тоді насосні не зможуть подавати воду для зрошення полів. Скажу більше: озеро Кагул є міждержавною водоймою, адже його частина розташована на території Республіки Молдова. Щоб віддати цю водойму в оренду, Кабмін, як видно, повинен винести ухвалу на рівні президентів однієї й другої держав”. Фоате Хайдаровичу, що Ви скажете на аргументи рибалок?
– Віктор Петрович, мабуть, не дуже розуміє, що господар земель водного фонду – це Ренійська райрада. І для господарської діяльності в межах чинного законодавства треба питання оренди землі вирішувати в райдержадміністрації або Кабміні, а питання водокористання (рівень води тощо) – в облводгоспі. Земля під водою й вода на землі – це не те саме. Саме тому потрібно мати договірні відносини одночасно з двома державними структурами.
Отже, ось уже два роки в Одеській області безкоштовно використовується величезна кількість земель водного фонду. До перевірки КРВ цього факту ніхто не хотів визнавати. Ну як тут не згадати рядки класика: “Если звезды зажигают – значит – это кому-нибудь нужно?..”
У публікації використані матеріали перевірки КРВ в Ренійському районі
