На тлі глобальних політичних процесів, які відбуваються в державі, такий «дріб'язок», як стан справ на місцях, у провінційних (і не зовсім) містах, якось «втратився». Голови міських рад марно намагалися знайти спільну мову і з колишнім Президентом Кучмою, а тепер із Президентом Ющенком. Не дали жодного ефекту звертання мерів до «старого-старого» прем'єра Віктора Януковича, до «просто старого» прем'єра Юлії Тимошенко і до діючого керівника уряду Юрія Єханурова. Ситуація у кримському Джанкої, донбаській Горлівці, або, наприклад, закарпатському Мукачевому залишалася «стабільно тяжкою», а мери почали розуміти всю глибину класичної фрази «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». І звернулися по підтримку до голови головного законодавчого органу країни Володимира Литвина.

«Мету поставлено, завдання зрозумілі»

Протягом півтора місяця спікер Верховної Ради Володимир Литвин зустрічався з мерами – членами Асоціації міст України – двічі. Відкриваючи останню зустріч, керівник законодавчої гілки влади без натяків заявив: "Нам потрібно мати антикризову програму, і виходячи з цього, напрацювати систему управління. Ця робота має бути всерйоз і надовго, виходячи з потреб держави".

5 жовтня, на першій зустрічі спікера з мерами, було досягнуто домовленості про те, що на світ з'явиться документ, який допоможе українським містам вирішувати свої проблеми на державному рівні. Робоча група опрацювала пакет пропозицій, і, зі слів співголови робочої групи представників Асоціації міст України і громад щодо оброблення пропозицій за вдосконаленням системи управління Валерія Баранова, він має "концептуальний характер" і складається із чотирьох розділів – система публічної влади; адміністративно-територіальний устрій; фінансово-економічна база місцевого самоврядування; кадрова політика і захист законних прав місцевого самоврядування.

Документ за назвою «Пропозиції органів місцевого самоврядування щодо виходу України з управлінської кризи» розглядатиметься на щорічному засіданні Асоціації міст України, яке відбудеться 2 грудня. Контролюватиме і стимулюватиме процеси наробітку конкретних механізмів та заходів щодо реалізації цих ініціатив спікер Верховної Ради.

Гроші на бочку

Ще одним, менш глобальним, але не менш насущним питанням, яке порушили на зустрічі спікер і мери, стало формування місцевих бюджетів у контексті недосконалого, на їхню думку, бюджету державного. Міські голови критично оцінили проект держбюджету-2006, підготовленого урядом, і висловили свої пропозиції щодо принципів формування місцевих бюджетів, розподілу податків і зборів, підтримки інфраструктури, вирішення нагальних проблем місцевого самоврядування.

У свою чергу, Володимир Литвин підкреслив необхідність вироблення сильної позиції бюджетного комітету і Кабінету Міністрів України з метою "вийти на прийнятний бюджет", оскільки, зі слів спікера, "Той бюджет, який пропонується, не викликає сприйняття".

Крім того, Литвин запропонував напередодні розгляду проекту Державного бюджету на наступний рік у другому читанні провести спільну зустріч мерів, керівництва парламенту й уряду. Бюджетному процесу буде також присвячене засідання Громадсько-політичної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України.

Далі діятиме спікер

Таким чином, можна зробити висновок, що Голова Верховної Ради стає провайдером інтересів представників регіональних міських еліт на столичному рівні. Говорити, що такий процес сполучений для Литвина із труднощами, не варто. Спікер просто заповнює вакуум, який утворився у вертикалі регіон – столиця. Як уже вказувалося, ні президентам, ні прем'єрам діла до проблем міст не було, констатуємо, що й Асоціація міст України, очолювана мером Києва Олександром Омельченком, виконувати лобістські функції для городян, що надали їй такі повноваження, через низку причин не могла. Однією з таких причин, можна припустити, стала фігура самого лідера АМУ – Сан Санич, як столичний голова, не зацікавлений у перерозподілі фінансових потоків у цій галузі. Навпаки, цілковита централізація на руку, в першу чергу, саме діючому голові АМУ.

Члени Асоціації тепер остаточно переконалися, що вирішувати свої проблеми, апелюючи до керівництва виконавчої влади, або навіть до свого проводиря. – марно. Тепер вихід із, здавалося б, патової ситуації, знайдено. Законодавчі ініціативи, які артикулюються самим спікером, – це лише перші кроки в процесі вирішення регіональних проблем. Втім, слід зазначити, що в процесі підтримки «провінціалів» у спікера можуть виникнути певні проблеми. Адміністративна реформа, успішно провалена віце-прем'єром Романом Безсмертним, і яка реанімується Володимиром Литвином, може стати предметом, що викликає ревнощі в керівників усе тієї ж виконавчої влади. Знову ж, політичним партіям, які ставлять на чолі своєї діяльності підтримку та просування інтересів регіонів, навряд чи сподобаються ініціативи спікера, який занадто очевидно перехопив ініціативу.